Ухвала суду № 78481467, 11.12.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

Cправа № 700/820/18

Провадження № 1-кс/700/220/18

УХВАЛА

Іменем України

"11" грудня 2018 р. смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області у складі слідчого судді Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,

за участю прокурора Лещенка О.Б.,

слідчого Приходько Т.В.

захисника підозрюваного ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Лисянка клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає у цивільному шлюбі, непрацюючого, на утриманні має двох малолітніх дітей, не судимого,

УСТАНОВИВ :

Ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року підозрюваному ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12018250200000291. Строк тримання під вартою визначено до 14 грудня 2018 року (згідно ухвали про описку від 23.11.2018).

Захисник ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 з тримання під вартою на інший більш м’який, а саме: цілодобовий домашній арешт. Дане клопотання мотивує тим, що на даний час відпала потреба у застосуванні найбільш суворого виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного стосовно його підзахисного, оскільки підстави, які слугували для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_2 є недостатніми та належним чином не вмотивованими. Обов’язок по доведенню існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів, шляхом надання відповідних доказів, покладається на прокурора, однак стороною обвинувачення вказані докази не надані. У даній ситуації більш м’який запобіжний захід повністю забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_2, виходячи з наявності наступних обставин: відсутність судимостей останнього, наявність постійного місця проживання, позитивну характеристику за місцем проживання, усталений спосіб життя, перебування у цивільному шлюбі та проживання однією сім’єю із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з якою мають на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який хворіє на бронхіальну астму та відсутність спроб ухилитися від правосуддя.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 та зазначив, що слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було встановлено існування ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, які продовжують існувати на даний час.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, долучених до нього, оглянувши документи, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, які знаходяться в матеріалах судової справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов’язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2018 року підозрюваному ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначеною ухвалою встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а також існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне провадження у якому він підозрюється.

Посилання захисту на зміну обставин у справі суд вважає недоведеним. Так, судовий розгляд у кримінальному провадженні не завершено, а питання щодо винуватості обвинуваченого у скоєні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, як вже зазначалось судом, вирішуються судом при винесенні остаточного рішення, і не може ґрунтуватись на частині досліджених судом на даній стадії судового провадження доказів.

Зазначені ризики на думку слідчого судді продовжують існувати і надалі та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_2 під вартою.

Зокрема, ризиком того, що ОСОБА_2, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, зазначені захисником доводи, а також вік підозрюваного, його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв’язків, наявність сім`ї та утриманців, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п. 1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії від 06.04.2000», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994» ЄСПЛ вказав, що при визначення «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів».

Крім того, у справі «Боротюк проти України від 16.10.2010», ЄСПЛ визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.

При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.

Крім того, у судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 скаржився на неналежні умови тримання під вартою та невідповідність санітарним нормам та здійснення психологічного тиску на нього з боку інших затриманих у Черкаському СІЗО.

На підставі викладеного, суд вважає, що не лише повне скасування запобіжного заходу, а й застосування до підозрюваного, будь-якого іншого запобіжного заходу не забезпечить належної його поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, бо саме завдяки своєчасно обраному на законних підставах запобіжному заходу у виді тримання під вартою, можливість реалізації підозрюваним зазначених ризиків виключено, а тому дію застосованого до підозрюваного запобіжного заходу слід залишити без змін, а у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 193, 201, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 з тримання під вартою на інший більш м’який у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Процесуального прокурора зобов’язати здійснити перевірку скарги підозрюваного ОСОБА_2 на неналежні умови тримання під вартою в умовах Державної установи Черкаський слідчий ізолятор №30.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Г.М.Яценко