Рішення № 78481385, 29.11.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3878/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

29 листопада 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Черкаське хімволокно» звернувся до суду в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» покладений обов’язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності.

Тож, Відокремленим підрозділом «Черкаська ТЕЦ «ПАТ «Черкаське хімволокно» здійснюється надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку № 35 по вул. Гагаріна в м. Черкаси, де квартиронаймачем квартирі № 18 є відповідач ОСОБА_1

З моменту надання послуг по забезпеченню тепловою енергією, в силу ст. 11 ЦК України у відповідача виникли правовідносини з підприємством, які полягають у певній поведінці їх суб’єктів, і яка закріплена державою в законах та інших нормативно-правових актах.

Також вказує, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до норм ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тож, проект договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання опубліковано в Черкаській обласній газеті «Нова Доба» (випуск № 47 від 23.11.2017).

Таким чином, з боржником укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, шляхом акцепту публічної оферти, відповідно до ст. 642 ЦК України.

Відповідач своєчасно, з жовтня 2010 року, не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2018 року складає 51191,91грн.

Крім того, боржнику ОСОБА_1, на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК, нараховані інфляційні втрати в сумі 19889,02 грн. та 3 % річних, що становить 3855,75 грн.

Зазначено, що позивач звертався до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, але ухвалою суду від 24.09.2015 у справі № 711/7935/15-ц було відмовлено у задоволенні заяви про видачу судового наказу відносно відповідача ОСОБА_1 Попередження з вимогою погасити борг, пропозиції укласти договір на його реструктуризацію позитивного результату не дали.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд, - стягнути з відповідача на користь позивача борг, який виник станом на 01.02.2018 в сумі 51191,91 грн., інфляційні втрати - 19889,02 грн. 3% річних - 3855,75 грн., а всього – 74936,68 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надавши заяву від 29.11.2018 про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованими листами, які повернулися до суду не отриманими, та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади, що відповідно до ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням сторони про день та час розгляду справи. Відзив на позовну заяву подано не було. Про причини неявки не повідомлено.

Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об’єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» покладений обов’язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2444).

Відповідно до п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов’язаний оплачувати комунальні послуги, у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири № 18 по вул. Гагаріна, в буд. 35, в м. Черкаси, і на його ім’я відкритий о/р 11392018. Крім того, за інформацією Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 11.06.2018р. ОСОБА_1 зареєстрований з 21.11.1997 року у вказаному помешканні. За вказаною адресою відповідач отримує послуги з тепловодопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», але ухиляється від перерахування щомісячної оплати за опалення та гаряче водопостачання.

У відповідності до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, що діяв на час подачі позову (на 16.05.2018 року) договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 634 Цивільного Кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Текст договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання опубліковано в Черкаській обласній газеті «Нова Доба» (випуск № 47 від 23.11.2017).

Таким чином, з боржником укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, шляхом акцепту публічної оферти, відповідно до ст. 642 Цивільного Кодексу України.

Крім того, згідно із п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, який набрав чинності в частині деяких норм з 10.12.2017 року в редакції ЗУ №2454-УІІІ від 07.06.2018року, що діє з 09.06.2018 (частина положень закону), вбачається, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Тобто, договір приєднання діє на час розгляду справи.

Відповідач своєчасно, з жовтня 2010 року не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2018 року становить 51191,91грн. Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, що наданий до позову позивачем, досліджений судом під час розгляду справи та не спростований відповідачем.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2015 у справі № 711/7935/15-ц позивачеві відмовлено у видачі судового наказу відносно відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього боргу за спожиту теплову енергію. Таким чином, у заявника виникло право звернутися з відповідними вимогами у позовному провадженні.

З моменту надання позивачем послуг із забезпечення тепловою енергією, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-УІІІ (в редакції ЗУ №2454-УІІІ від 07.06.2018р., що діє з 09.06.2018 року), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний чи колективний споживач.

Крім того, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. (ч. 1 ст. 2 ЗУ №2189-УІІІ в ред. ЗУ №2454-УІІІ).

За змістом ст. ст. 67-68, 162 Житлового Кодексу УРСР наймач чи власник житла зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Статтею 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (ЗУ №2189-УІІІ від 09.11.2017 року в ред. ЗУ №2454-УІІІ від 07.06.2018 року, що діє з 09.06.2018р.) визначені права та обов’язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов’язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

До житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (п.2 ч.1 ст. 5 вказаного Закону).

Як передбачено статтею 6 цього Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб’єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Відповідачем до суду не надано доказів та будь-яких претензій щодо неналежної якості наданих послуг, як і не наведено фактів невиконання позивачем обов’язку з надання вищевказаних послуг.

Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ЗУ №2189-УІІІ від 09.11.2017 року в ред. ЗУ №2454-УІІІ від 07.06.2018 року, що діє з 09.06.2018р.) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 12 згаданого Закону визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст.611 ЦК України, - у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1, о/р 11392018, що доданий позивачем до позовної заяви, відповідачу станом на 01.02.2018, окрім суми заборгованості – 51191,91 грн., нараховано ще й інфляційні втрати в сумі 19889,02 грн. та три відсотки річних - 3855,75 грн. , відповідно до статті 625 ЦК України.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач отримує послуги з централізованого опалення та підігріву води, але всупереч вимогам чинного законодавства не здійснює їх оплату в повному обсязі, що сприяє накопиченню боргу та порушує права та законні інтереси позивача, з відмовою від отримання послуг до позивача не звертався, а тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість, яка виникла станом на 01.02.2018 в сумі 51191,91 грн., з врахуванням інфляційних - 19889,02 грн. та 3% річних - 3855,75 грн., а всього – 74936,68 грн.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, з відповідача на користь ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» слід стягнути судові витрати в сумі 1762,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст. 64, 66, 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. ст.ст. 11, 15, 16, 360, 382, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (27.08.1976р. народження, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 00204033, м.Черкаси, просп. Хіміків, 756) заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 51191грн. 91коп., інфляційні витрати – 19889грн. 02коп., 3% річних – 3855грн. 75коп., а також судовий збір в розмірі 1762грн. 00коп., а всього 76698грн. 68коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_3