Рішення № 78479502, 29.11.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3394/18

Провадження № 2/653/1249/18

РІШЕННЯ

іменем України

"29" листопада 2018 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Крапівіна О.П.,

при секретарі Пшенична В.М.

розглянувши справу за позовом КП «Генічеське БТІ» ХОР до ОСОБА_1 про повернення зайво отриманих коштів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що Генічеським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було винесено Постанову від 27.09.2017 року ВП № 53438472 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 14.02.2017 року №653/2974/16-ц, виданого Генічеським районним судом про стягнення з КП «Генічеське БТІ» ХОР на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 8258,37 (вісім тисяч двісті п’ятдесят вісім гривень 37 копійки), 25057,12 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятдесят сім гривень 12 коп.), без урахування податків та інших обов’язкових платежів та 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди. За цією Постановою ОСОБА_1 отримав 36315,49 грн. з яких кошти у розмірі 4886,14 грн (4510,28 грн (ПДФО) + 375,86 грн (військовий збір) які були помилково перераховані на його користь виконавчою службою. Листом № 571 від 17.07.2017 року КП «Генічеське БТІ» ХОР звернулося до Генічеського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, що на виконання Ухвали Генічеського районного суду від 14 липня 2017 року, що набула законної сили, з цього розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати (25057,12 грн.) при стягненні з неї необхідно відрахувати податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4510,28 грн. та військовий збір у розмірі 375,86 грн. Проте, виконавчою службою було помилково перераховано на користь ОСОБА_1 також і кошти у розмірі 4886,14 грн (4510,28 грн (ПДФО) + 375,86 грн (військовий збір), які до виплати ОСОБА_1 (працівнику) не належить згідно діючого законодавства України. Таким чином, кошти у розмірі 4886,14 грн. (податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4510,28 грн. та військовий збір у розмірі 375,86 грн.) були помилково перераховані на користь ОСОБА_1, тобто зайво отримані ОСОБА_1 через помилку виконавчої служби, оскільки за наведених вимог нормативно-правових актів, у цій позовній заяві ця сума (4886,14 грн.) до виплати ОСОБА_1 не належить за законом. Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зайво отримані кошти в розмірі 4886,14 грн.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позову не визнав, просить відмовити в його задоволенні. Відзив мотивує тим, що він не є винною особою, в зарахуванні йому зайво отриманих коштів. Крім того, вказує, що чинним законодавством повернення таких коштів не передбачено, оскільки виконавче провадження виконано, постанова про закриття виконавчого провадження не оскаржувалась. Кошти були виплачені добровільно, тому не підлягають поверненню.

Судом встановлені наступні факти на відповідні їм правовідносини.

Генічеським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було винесено Постанову від 27.09.2017 року ВП №53438472 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 14.02.2017 року №653/2974/16-ц, виданого Генічеським районним судом про стягнення з КП «Генічеське БТІ» ХОР на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 8258,37 (вісім тисяч двісті п’ятдесят вісім гривень 37 копійки), 25057,12 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятдесят сім гривень 12 коп.), без урахування податків та інших обов’язкових платежів та 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди. За цією Постановою ОСОБА_1 отримав 36315,49 грн. з яких кошти у розмірі 4886,14 грн (4510,28 грн (ПДФО) + 375,86 грн (військовий збір) які були помилково перераховані на його користь виконавчою службою.

Листом № 571 від 17.07.2017 року КП «Генічеське БТІ» ХОР звернулося до Генічеського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, що на виконання Ухвали Генічеського районного суду від 14 липня 2017 року, що набула законної сили, з цього розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати (25057,12 грн.) при стягненні з неї необхідно відрахувати податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4510,28 грн. та військовий збір у розмірі 375,86 грн. Проте, виконавчою службою було помилково перераховано на користь ОСОБА_1 також і кошти у розмірі 4886,14 грн (4510,28 грн (ПДФО) + 375,86 грн (військовий збір), які до виплати ОСОБА_1 (працівнику) не належить згідно діючого законодавства України.

Згідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випад-ках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожнасторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з Конституцією України, статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для виконання всіх органів влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно абзацу 3 п. 3 цього постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року N 100: «Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.»

Така позиція кореспондує з абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за №13 від 24 грудня 1999р. Передбачено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З наведених норм вбачається висновок, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати зменшується на суму податків і зборів.

Генічеський районний суд Херсонської області, своєю ухвалою від 14 липня 2017 року, роз’яснив, що стягнутий з КП «Генічеське БТІ» ХОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку із заробітної плати у сумі 25057,12 грн, був розрахований судом без утримання податку й інших платежів, та при стягненні вказаної суми, з неї необхідно відрахувати встановлені законом податки.

Суд вважає, що відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати не погіршує становище ОСОБА_1, оскільки така виплата є обов’язковою виплатою і у разі добровільності виконання рішення суду боржником. ОСОБА_1 отримував би такі кошти з яких також відраховувались би передбачені законом податки і збори, оскільки згідно приписів ст. 129-1 Конституції України, ст.14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Приписами ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Згідно ст. 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Податкового Кодексу України. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені Податковим Кодексом України для платників податків п.п168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Крім того, доходи, визначені ст.163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.16.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Підпунктом 180 п.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18та розділом ІУцього Кодексу.

Таким чином, КП «Генічеське БТІ» ХОР будучи податковим агентом зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

З вищенаведеного вбачається, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати, стягнута з роботодавця (позивача) на користь колишнього працівника (відповідача) на підставі судового рішення підлягає оподаткуванню, таким чином, КП «Генічеське БТІ» ХОР при виконанні судового рішення повинно було діяти відповідно до вимог податкового законодавства та як податковий агент обгрунтовано б утримало із визначеної судом суми розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати (25057,12 грн.) податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4510,28 грн. та військовий збір у розмірі 375,86 грн., проте через арешт рахунків підприємства, тобто не залежні від підприємства обставини, виконавчою службою при примусовому стягненні помилково було перераховано на користь стягувана всю суму у розмірі 25057,12 грн.

Таким чином, кошти у розмірі 4886,14 грн. (податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4510,28 грн. та військовий збір у розмірі 375,86 грн.) були помилково перераховані на користь ОСОБА_1, тобто зайво отримані ОСОБА_1 через помилку виконавчої служби, оскільки за наведених вимог нормативно-правових актів, у цій позовній заяві ця сума (4886,14 грн.) до виплати ОСОБА_1 не належить за законом.

Самі ж відносини щодо відрахування податку доходу та обов'язкових зборів носять не трудо-правовий, а фінансово-правовий характер і регулюються відповідними актами фінансового законодавства.

Враховуючи вище наведені вимоги нормативно правових актів, ухвалу Генічеського районного суду від 14 липня 2017 року, що набула законної сили, суд вважає, що ОСОБА_1 не має правової підстави для набуття таких коштів, і на підставі ст. 1212 ЦК України виплачені йому помилково кошти підлягають поверненню позивачу. Крім того, враховуючи вимоги статті 1215 ЦК України, яка встановлює вичерпний перелік випадків неповернення безпідставно набутих коштів. Серед таких випадків немає «податків та обов’язкових зборів».

Тобто, згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана поверну потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту цієї норми матеріального права вбачається, що зобов’язання у зв’язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Також, згідно матеріалів справи, КП «Генічеське БТІ» ХОР зверталося до ОСОБА_1 в письмовому порядку про повернення помилково отриманих ним коштів у розмірі 4886,14 грн.. До сих пір зазначені кошти не повернуті.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1, відносно необґрунтованості прозову, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Суд наголошує, що в ухвалі Генічеського районного суду Херсонської області від 14 липня 2017 року, яка набрала законної сили, чітко роз’яснено, що стягнутий з КП «Генічеське БТІ» ХОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку із заробітної плати у сумі 25057,12 грн, був розрахований судом без утримання податку й інших платежів, та при стягненні вказаної суми, з неї необхідно відрахувати встановлені законом податки. Посилання ОСОБА_1 на ч.1 ст.1215 ЦК України, а саме - Не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;- не може бути застосована, так як така сума не є заробітною платою, або прирівненим платежем, а є сумою податків, які обов’язкові до утримання відповідно до законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст..142, 260, 264-266 ЦПК України, ст.. 1212, 1215 ЦК України, ст..168 ПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов КП «Генічеське БТІ» ХОР до ОСОБА_1 про повернення зайво отриманих коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь КП «Генічеське БТІ» ХОР, код ЄДРПОУ – 03355494, надмірно сплачені кошти за виконавчим провадженням ВП № 53438472, в сумі 4886,14 грн (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень чотирнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь КП «Генічеське БТІ» ХОР, код ЄДРПОУ – 03355494, вартість судового збору в розмірі1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду в термін 30 днів з дня оголошення рішення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_2