Рішення № 78479287, 07.11.2018, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4628/17

Провадження № 2-а/589/39/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

у складі головуючого судді Литвинко Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка адміністративну справу в спрощеному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, зобовязання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, в якій позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати пункт 25 Протоколу №67 від 30 червня 2017 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується ОСОБА_1;

- зобов’язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року вказана справа за підсудністю направлена до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.

23 листопада 2017 року зазначена справа надійшла до суду та ухвалою суду від 24 листопада 2017 року справа прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 24 квітня 2018 року розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження.

20 квітня 2018 року позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, та скасувати пункт 25 Протоколу№67 від 30 червня 2017 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується саме позивача, яким відмовлено йому у призначенні та виплаті вказаної допомоги;

- зобов’язати Міністерство оборони України вчинити дії щодо призначення позивачу, як інваліду 3 групи з 14 лютого 2017 року, внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому статтею 16-2 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та виплатити позивачу вказану допомогу відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті). Інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 02 липня 1987 року по 16 серпня 1987 року позивач виконував завдання по ліквідації аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, куди був призваний на збори як військовозобов’язаний. У грудні 2015 року позивач пройшов медичну комісію, внаслідок чого йому було встановлено третю групу інвалідності, яка пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно з витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3278 від 07 вересня 2015 року встановлено у позивача захворювання «Артеріальна гіпертонія. Дисциркулярна енцефалопатія І-ІІ ст. змішаного ґенезу з вегетативною дисфункцією, вестибуло-атактичним та антено-цефалгічним синдромами», пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та інваліда 3 групи позивачем отримано лише 18 січня 2017 року у зв’язку з визнанням протиправним Рішення Комісії зі спірних питань призначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 червня 2017 року №67 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням третьої групи інвалідності, оскільки інвалідність позивачу встановлена понад тримісячного строку після закінчення зборів. Посилаючись на правову позицію Верховного суду України висловлену у постановах суду від 18листопада 2014 року №21-446а14 та від 10 березня 2015 року №21-563а 14 позивач вважає, що виходячи з буквального тлумачення ст. 16 Закону України №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовці виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, яке мало місце в період її проходження.

18 вересня 2017 року на адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до пункту шостого частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Отже, оскільки позивачу інвалідність встановлена у понад тримісячний термін після закінчення зборів, він не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Тому, відмова відповідача є правомірною, а позов безпідставним.

Позивачем надано до суду відповідь на заперечення (відзив) відповідача 20 квітня 2018 року, в якій позивач не погоджуючись з позицією відповідача зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов’язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби. У зв’язку з тим, що він не отримував одноразову компенсацію відповідно до ст. 48 Закону України «по статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому є усі підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В судове засіданні учасники процесу не з’явилися. Представники позивача та відповідача просили розгляд справи провести за його відсутності.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02 липня 1987 року по 16 серпня 1987 року як військовозобов’язаний був призваний на збори, в ході яких приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією військового квитка НУ №8914662 ОСОБА_1 та копією архівної довідки Міністерства оборони України від 15 травня 2009 року №46101 за архівними документами військової частини №34003 (а.с. 13, 14).

23 грудня 2015 року ОСОБА_1 пройшов медичну комісію, внаслідок чого йому було встановлено 3 групу інвалідності (а.с.16).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3278 від 07 вересня 2015 року, захворювання ОСОБА_1 «Артеріальна гіпертензія. Дисциркулярна енцефалопатія І-ІІ ст. змішаного ґенезу з вегетативною дисфункцією, вестибуло-атактичним та астено-цефалгічним синдромами», що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 17).

Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 отримав 18 січня 2017 року за серією А №305870 С, 1 категорії (а.с. 12).

Посвідчення особи, яка є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни ОСОБА_1 отримав 14 лютого 2017 року, що підтверджується копією посвідчення серії Є №005071 від 14 лютого 2017 року (а.с. 15).

В підтвердження того, що ОСОБА_1 не отримував одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому видано довідка №506 від 28 квітня 2017 року МСПУ Шосткинської районної державної адміністрації Управління соціального захисту населення.

Як слідує з матеріалів справи, після отримання вказаних документів позивач звернувся до Шосткинсько-Середино-Будського об’єднаного міського військового комісаріату Сумської області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 19).

15 серпня 2017 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення Військовим комісаріатом Шосткинського об’єднаного міського військового комісаріату за №СЗ/1066 від 25 липня 2017 року з витягом з протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених військової служби №67 від 30 червня 2017 року, відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад тримісячний строк після закінчення зборів.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 5 ч. 2 вказаної статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

В силу положень п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Із системного аналізу перелічених вимог Закону № 2011-XII слідує висновок, що цей Закон відрізняє умови виплати допомоги військовослужбовцям та військовозобов'язаним, які призвані на спеціальні збори.

Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- Порядок №975).

При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Військовозобов'язаному, якого призвано на спеціальні збори допомога виплачується за умови настання інвалідності при виконанні обов'язків військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після закінчення спеціальних зборів. В разі сплину цього строку військовозобов'язаний не набуває права на отримання допомоги, оскільки це не передбачено Законом № 2011-XII.

Як встановлено судом, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 02 липня 1987 року по 16 серпня 1987 року після звільнення його з військової служби як військовозобов'язаний, призваний на збори, а не як військовослужбовець.

Враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та призваний на спеціальні збори як військовозобов'язаний, а інвалідність позивачу встановлена понад трьох місячний строк після закінчення таких зборів, тому він не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-XII.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача зумовлені помилковим трактуванням правових норм ст.16 Закону № 2011-XII.

Позивач не врахував, що приписами ст.16 Закону № 2011-XII, законодавець серед осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, розмежовує такі категорії осіб як військовослужбовців та військовослужбовців строкової служби і військовозобов'язані.

Частиною шостою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Оскільки, позивачу вперше встановлена інвалідність через двадцять дев’ять років після виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону №2011-ХІІ у позивача відсутнє.

Наведена позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду, у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 26 червня 2018 року у справі №750/5074/17, адміністративне провадження №К/9901/44751/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, граничний строк отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"сплинув після закінчення трьох місяців після закінчення зборів, оскільки позивачу як військовозобов'язаному, інвалідність встановлена значно пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, відтак, підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п.6 частини другої ст.16 Закону N2011-XII відсутні.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 32, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2, Шосткинський район, Сумська область, 41145,; ІПН НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 6; м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, зобов’язання вчинити дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 22.11.2018 року

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_3