Ухвала суду № 78478074, 10.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1640/18

Справа № 522/15067/14-ц

УХВАЛА

10 грудня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника відповідача - адвоката ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Промтоварний ринок» про поділ майна, про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться з серпня 2014р. цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариств з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, та судових витрат, який було уточнено 22.12.2014р..

У судовому засіданні 10.12.2018 року представник відповідача - ОСОБА_4 заявив клопотання про відвід головуючого судді, яке мотивував тим, що своєю ухвалою від 26.11.2018 року суддя відмовила йому у задоволенні клопотання про зобов'язання позивачку сплатити судовій збір. Між тим, із вказаним процесуальним рішенням представник не згоден, вважає, що дії судді є незаконними та такими, що направлені лише на користь позивачки, що свідчать про її упередженість у розгляді вказаної справи та викликають сумніви в подальших об'єктивних діях судді. Вважає, що позивачка як учасник бойових дій у спорі про поділ майна подружжя не звільнена від сплати судового збору, також вважає некоректним посилання суду в ухвалі від 26.11.2018 року на постанову Верховного суду від 27.06.2018 року, в якій йдеться про конкретні обставини, де учасник бойових дій постраждав від протиправних дій відповідача, зауважив, що в Україні не існує прецендентного права.

Позивачка у судовому засіданні 10.12.2018 року заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача, посилалась на те, що 14.11.2018 року Верховний Суд розглянув аналогічний спір на дачу в Аркадії і вона була звільнена від сплати судового збору, тому вважає посилання представника відповідача необґрунтованими.

Представник ТОВ «Промтоварний ринок» у судовому засіданні залишив дане питання на розсуд суду.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Між тим, дослідивши підстави для відводу головуючої судді, заявлені представником відповідача, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

Отже, стороною відповідача не надано жодного допустимого, належного, достовірного та достатнього доказу, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді.

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.

Суд вважає, що не згода заявника з результатом розгляду його клопотання про залишення позову без руху не свідчить про наявність обставин сумніватись у неупередженості головуючого.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, вивчивши мотиви, наведені заявником у заяві про відвід судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви у силу ч.4 ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження по даній справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Керуючись: ст. ст. 36, 39, 40, 126, 258-260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача.

Зупинити провадження за розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Промтоварний ринок» про поділ майна, про стягнення шкоди протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

Повний текст ухвали суду складено 11.12.2018 року

Суддя: Л.В. Домусчі