Рішення № 78477705, 11.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року

м. Одеса

Справа № 521/16777/18

Провадження 2о/521/401/18

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_1

Представники – ОСОБА_2, ОСОБА_3

Заінтересована особа – Територіальна громада Єреміївської сільської ради

Роздільнянського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Територіальна громада Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, –

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: 65091, АДРЕСА_1, звернулась із заявою до суду, за участю заінтересованої особи: Територіальної громади Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, місцезнаходження за адресою: 67442, Одеська область, Роздільнянський район, с. Єреміївка, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 02 вересня 2012 року і по день смерті останнього, тобто по 01 квітня 2018 року, у зв’язку із необхідністю прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 померлого 01 квітня 2018 року.

Представник заінтересованої особи Територіальної громади Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надав до суду заву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доводи заявниці, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з таких причин.

У судовому засіданні встановлено, що 23 січня 1993 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4, змінивши прізвище з «Короленко» на «Ємельяненко», після чого вони стали проживати разом на території садового товариства «Ікарус» садового масиву «Бурдівський», що розташований на території Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, де ОСОБА_4 належав на праві власності садовий будинок загальною площею 42,70 кв. м., житловою площею 29,40 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 0,12 га, яка також належала йому на праві приватної власності.

ОСОБА_4 був зареєстрований у якості особи, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В серпні 2012 року здоров’я ОСОБА_5, матері заявниці, погіршилося, вона втратила можливість самостійно пересуватися та потребувала стороннього догляду.

02 вересня 2012 року ОСОБА_1 забрала свою матір ОСОБА_5 разом із вітчимом ОСОБА_4 до себе, щоб мати можливість надавати їй необхідну допомогу.

З цього часу мати заявниці з вітчимом почали проживати разом із заявницею одною сім'єю, маючи спільний бюджет, для чого видали їй довіреності на отримання пенсій за віком, які ним нараховувалися терміном дії у п'ять років: ОСОБА_4 – 26 лютого 2013 року, а ОСОБА_6 – 28 травня 2013 року.

До смерті матері заявниці та вітчима ОСОБА_1 отримувала їх пенсії та витрачала ці гроші на спільні потреби на свій розсуд.

24 березня 2013 року ОСОБА_6 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ЖД №331295 від 25 березня 2013 року, запис №3082.

Вітчим залишився проживати поруч ізОСОБА_1, виїжджаючи до своєї дачі тільки на час необхідний для проведення садово-городніх робіт, заявниця регулярно по декілька разів на тиждень відвідувала його, привозячи їжу, забираючи одяг на прання, а також залишаючись для надання допомоги в роботі на садовій ділянці. Приїжджали для відпочинку та допомоги інші члени сім'ї заявниці: чоловік та доньки.

Таким чином, ОСОБА_1 підтримувала з вітчимом сімейні стосунки до його смерті, яка сталася 01 квітня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №528440 від 02 квітня 2018 року, запис №3579.

Після смерті вітчима ОСОБА_1 за власний рахунок здійснила його поховання, встановила спільний надгробний пам’ятник матері та відчиму.

Внаслідок смерті вітчима відкрилася спадщина до якої входить садовий будинок загальною площею 42,70 кв. м., житловою площею 29,40 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 0,12 га., яка також належала йому на праві приватної власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1290 ЦК України, ОСОБА_1 12 червня 2018 року звернулася до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де на підставі його заяви відкрита спадкова справа за реєстровим номером нотаріуса 432/2018 (реєстровий номер у Спадковому реєстрі 62558425).

13 червня 2018 року державний нотаріус Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 листом № 2621/02-14 сповістила ОСОБА_1 про те, що, згідно до п. 4.4. Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, через що запропонувала мені звернутися до суду за отриманням такого рішення.

З метою отримання у наступному права на спадщину у якості спадкоємця четвертої черги спадкування, відповідно до ст. 1264 ЦК України, приймаючи до уваги те, що будь-які інші особи до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини, що відкривалася після смерті ОСОБА_4 не зверталися.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 підтвердили факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 02 вересня 2012 року і по день смерті – 01 квітня 2018 року.

Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, беручи до уваги той факт, що для можливості реалізації своїх законних прав на прийняття спадщини після смерті померлого, суд вважає за необхідне встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 02 вересня 2012 року і по день смерті – 01 квітня 2018 року.

Оскільки не встановлення факту проживання зі спадкодавцем позбавляє заявницю можливості реалізовувати свої законні права та інтереси, тому заявниця вправі вимагати від суду захисту своїх суб’єктивних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, суд вважає, що з огляду на зібрані докази факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 02 вересня 2012 року і по день смерті – 01 квітня 2018 року, є очевидним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

Судом роз’яснюється, що це рішення є достатнім документом для підтвердження юридичного факту, про встановлення якого просив заявник.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 268, 293, 315, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстр. № НОМЕР_1) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Територіальна громада Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (Одеська область, Роздільнянський р-н, с. Єреміївка, код 04380376) про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 02 вересня 2012 року і по день смерті – 01 квітня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 11 грудня 2018 року.

СУДДЯ: В.К.Гуревський