Ухвала суду № 78477665, 11.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/5558/18

Провадження № 2п/521/171/18

У Х В А Л А

11 грудня 2018 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.,

за секретаря - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву відповідача про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ДАСТІ» про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ДАСТІ» про стягнення заборгованості за договором позики.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ДАСТІ» про стягнення заборгованості за договором позики задоволений.

ТОВ «КОМПАНІЯ ДАСТІ» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що ТОВ «Компанія Дасті» не отримувало жодної судової повістки по даній справі та не було обізнане про факт розгляду даної справи судом, що унеможливлювало прибуття відповідача в судові засідання та наведення суду власної правової позиції по справі. Про факт існування вказаного рішення відповідач дізнався 19.11.2018 р. із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, судом не було враховано наступне.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 815/4560/15 за позовом ТОВ «Компанія Дасті» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_4, треті особи - АТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат», про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2015р. по справі № 815/4560/15, яка на теперішній час набрала законної сили, було встановлено наступні обставин.

Безготівкові операції здійснювались з рахунку № 26205058576002, належного ОСОБА_1, рахунку № 26204000762003, належного ОСОБА_5, а також з рахунку ТОВ «Компанія Дасті» № 26003170020001, про зо свідчать наступні платіжні доручення: № 44993 від 25.12.2014 р. на суму 15000000,0 грн., складене ОСОБА_1, де призначенням платежу виступає «надання позики згідно договору від 25.12.2014р. без ПДВ»; № 44994 від 25.12.2014р. на суму 1200000 грн., складене ОСОБА_1, де призначенням платежу виступає «надання позики згідно договору від 25.12.2014р. без ПДВ»; № 1 від 25.12.2014р. на суму 2 057 924,66 гри., складене ОСОБА_5, де призначенням платежу виступає «надання позики згідно договору від 25.12.2014 р. без ПДВ»; № 3 від 21.01.2015р. на суму 10000000,0 грн., складене ТОВ «Компанія Дасті», де призначенням платежу визначено «остаточний розрахунок згідно договору про відступлення права вимоги б/н від 21.11.2014 р.».

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлений преюдиціальний для даної справи факт по відношенню ТОВ «Компанія Дасті», який укладається у тому, що грошові кошти в сумі 2 057 924,66 грн. за платіжним дорученням № 1 від 25.12.2014р. відповідач отримав від ОСОБА_5, а не від ОСОБА_1

Таким чином, враховуючи правову природу договору позики як реального договору, а також вищенаведений преюдиціальний для даної справи факт, висновок суду про отримання відповідачем, від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 18257924 грн. 66 коп., що на дату підписання договору є еквівалентом. 1157869, 16 доларів США, відповідно до умов договору позики, від 25.12.2014 р., є передчасним та безпідставним.

Фактично, ТОВ «Компанія Дасті» отримало від позивачки у позику грошові кошти в сумі 16 200 000,00 грн. на виконання умов договору позики від 25.12.2014 р., чого не було враховано судом, при постановленні заочного рішення, яке переглядається.

Крім того, судом було встановлено, що відповідач систематично продовжує сплачувати відсотки за користування отриманою сумою позики.

Проте, судом не було враховано, що платежі, які визнані судом виключно як погашення суми нарахованих відсотків, направлялись також і на часткове погашення існуючої заборгованості за наданою позикою.

До заяви додана картка рахунку 951 ТОВ «Компанія Дасті» за період з 01.10.2014 р. по 15.11.2018 р., яка містить відомості про загальну суму сплачених на користь ОСОБА_6 платежів, утриманих із платежів податків та зборів тощо, яка становить 4770070,47 гривень.

Із урахуванням викладеного, визначення остаточної існуючої суми боргу ТОВ «Компанія Дасті» перед позивачкою потребує спеціальних знань у галузі економіки та, із урахуванням значного обсягу платежів та необхідності проведення великої кількості математичних операцій може бути встановлене на підставі судової експертизи. Наведеного не було враховано судом при постановленні заочного рішення від 23.10.2018 р. по справі № 522/5558/18.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 наполягав на задоволенні заяви.

Представник позивача заперечував проти скасування заочного рішення, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що заява має бути залишена без задоволення з таких причин.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за наявності двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачу ТОВ «Компанія Дасті» направлялися судові повістки про виклик до суду, за адресою місцезнаходження згідно даних реєстру, а саме: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21.

Згідно поштових повідомлень відповідач повідомлявся за адресою місцезнаходження на судові засідання на 24 травня 2018 року (а. с. 51) – вручено 04.07.2018 року, підпис отримувача Коротченко, на 20 червня 2018 року - рекомендоване повідомлення не вручено «за закінченням терміну зберігання», на 05 липня 2018 року (а. с. 56) – рекомендоване повідомлення не вручено «за закінченням терміну зберігання». При цьому 05 липня 2018 року представник відповідача ОСОБА_7 надав до суду заяву про відкладення слухання справи з тих підстав, що позовна заява була отримана лише 04.07.2018 року, що унеможливлює підготувати письмове заперечення та прибути у судове засідання (а. с. 91 – 95).

В судове засідання на 23 жовтня 2018 року відповідач повідомлявся - вручено 10.10.2018 року, підпис отримувача (відповідний), в судове засідання представник відповідача не з’явився, заяв клопотань, відзиву у встановлений судом строк згідно ухвали суду не подавав. Цього ж дня Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення.

Посилання представника відповідача на той факт, що судом не враховані судові рішення, які впливають на рішення суду, то означені рішення були ухвалені 05.10.2015 року – Одеським окружним адміністративним судом, 16.12.2015 року Одеським апеляційним адміністративним судом, 09.03.2017 року – Вищим адміністративним судом.

Таким чином, достеменно знаючи про існування цього спору в суді, відповідач ані відзиву на позов, ані відповідних доказів, в тому числі рішення судів адміністративної юрисдикції, до Малиновського районного суду м. Одеси не подав, не подавав висновків експертів, не подавав клопотань про призначення судової експертизи, на яке посилається в заяві про перегляд заочного рішення, що розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.

Щодо непогодження з розміром стягнення, то до заяви про перегляд заочного рішення відповідач не надав жодного розрахунку або іншого доказу, які свідчили про невідповідність сум заборгованості, стягнутих судом.

Таким чином, до заяви сторона відповідача не надала доказів, які б на його думку при їх належній оцінці в сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказували б на те, що при повторному розгляді справи рішення суду буде іншим.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для скасування заочного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст. 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ДАСТІ» про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ДАСТІ» про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали суду.

СУДДЯ: Гуревський В.К.