Рішення № 78477533, 20.11.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/20990/16-ц

Провадження №2/521/1427/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Коблової О.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Барвенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ліквідатора Одеської універсальної товарної біржі GIP (ОУТБ GIP), треті особи – Одеська міська рада, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 00/0112 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений на (ОУТБ GIP) між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.01.2000 року,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні вказаного складу суду перебуває цивільна права за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора Одеської універсальної товарної біржі GIP (ОУТБ GIP), треті особи – Одеська міська рада, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 00/0112 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений на (ОУТБ GIP) між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.01.2000 року.

Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір № 00/0112 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений на (ОУТБ GIP) між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.01.2000 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що підставою звернення з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів є існування договорів купівлі-продажу 2-х квартир, які були оформлені на її ім’я ОУТБ GIP та нібито зареєстровані в КП «ОМБТІ та РОН». Проте жодних з цих договорів вона не укладала.

Однак у 2013 році на підставі цих договорів було здійснено державну реєстрацію прав на ім’я ОСОБА_1 на обидві квартири.

Відтак, для захисту свого немайнового особистого права та свого імені, а також честі та гідності позивач вважає за необхідне оскаржити біржові договори, які на її переконання підроблені третіми особами.

Представник позивача – ОСОБА_4 у судове засідання з’явилася, позовні вимоги просила задовольнити.

Сторона відповідача у судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи – Одеської міської ради у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи.

Третя особа – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін за суттю спору і підставами звернення до суду, дослідивши представлені суду докази, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виниклим між сторонами по справі, суд приходить до наступного висновку.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Рішення по кримінальному провадженню № 12014160470004682, на яке посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не прийнято.

Статтею 56 ЦПК України, передбачені органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, але ОСОБА_1 до вказаної категорії осіб не відноситься, у зв'язку з чим її позов не підлягає задоволенню.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як, вбачається із змісту позову, ОСОБА_1 не вказує, які її права, свободи чи інтереси порушені, невизнані або оспорювані.

Так у позові зазначено, що ОСОБА_1 не має відношення до квартири АДРЕСА_1.

Позиція звернення до суду ґрунтується на то, що за місцем її мешкання вважають, що вона купувала та продавала квартири, до яких не має відношення,

Відтак, вищевказані обставини не є підставами для звернення до суду.

Вказані докази є доказами того, що права чи інтереси позивача на вказані квартири не порушені.

Будь-які докази порушення прав чи інтересів позивача у справі відсутні.

Таким чином, із матеріалів справи не вбачається порушення прав чи інтересів саме позивача.

Оскільки, позивачем не доведено порушення саме її прав відповідачем, тому її право не підлягає захисту судом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14, в який зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати трава, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення або відмову в їх задоволені.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми Права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, вбачається, що між позивачем та відповідачем відсутній об'єкт спірних правовідносин, а саме відсутній предмет спору.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до приписів ст.ст.12-13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ліквідатора Одеської універсальної товарної біржі GIP (ОУТБ GIP), треті особи – Одеська міська рада, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 00/0112 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений на (ОУТБ GIP) між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.01.2000 року – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30- денний строк з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя О.Д. Коблова