Рішення № 78477165, 11.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/8426/18

Провадження № 2-а/520/409/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого суді – ОСОБА_1

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2018 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати Протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2017 року складений ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Визнати незаконною та скасувати Постанову № 413/17 від 29.08.2017 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Стягнути з ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на її користь витрати по сплаті судового збору у сумі 704, 80 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою заступника начальника – начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 від 29.08.2017 року № 414/17 його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення яке він не вчиняв. Стверджує, що він при складанні протоколу та постанови не був присутнім, припис не отримував. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М. від 25 червня 2018 року вказану справу було передано на розгляд до Київського районного суду м.Одеси на підставі статті 29 КАС України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 06.07.2018 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання з’явилась представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_2, яка позовну заяву підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно з пунктом 7 вказаного Положення №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19серпня 2015 р. № 671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним Держархбудінспекції.

Згідно з п. 3 Примірного положення № 671 основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 4 цього положення передбачено, що орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію.

При цьому, відповідно до п. 1 Положення про ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м.Одеси.

Відповідно до п. 6 Положення про ОСОБА_4 воно підзвітне і підконтрольне Одеській міській раді, підпорядковано її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови, а з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

За змістом п. 9 Положення про ОСОБА_4 основними завданнями ОСОБА_4 є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи зазначені норми, судом встановлено, що відповідачі виконують делеговані повноваження органу державної влади, а тому в даних правовідносинах діють як орган (посадові особи органу) державної (виконавчої) влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в м. Одесі.

Наявність у чинному законодавстві обов'язку органів та посадових осіб державної влади, місцевого самоврядування діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, передбаченийКонституцієюі законами України, дотримуватися і виконувати приписи законодавчих актів передбачає існування кореспондуючого права та законного інтересу фізичних та юридичних осіб вимагати належного виконання повноважень.

У судовому засіданні встановлено, що 24 липня 2017 року в.о. начальника ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 було направлено головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 для здійснення позапланової перевірки та реконструкції балкону до квартири № 40 житлового будинку, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Ак. Вільямса 81/2.

18 серпня 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Головним спеціалістом було встановлено, що під час виїзду на місце 07.08.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 розпочато виконання підготовчих робот з будівництва прибудови до квартири № 40 а саме: проведені земельні роботи з риттям траншеї під фундамент та встановлення дерев'яної опалубки (фото фіксація додається-).

Згідно з наявними документами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 5-1562 від 10.06.2005 року, зареєстрованому Третьою Одеською державною нотаріальною контороюАДРЕСА_2 загальної площею 65.4кв.м. знаходиться у приватній спільно частковій власності: 1/3 у. гр. ОСОБА_3В, 1/3 у гр. ОСОБА_7О, 1/3 у гр. ОСОБА_8, що розташована на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 81/2.

Відомостей щодо права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розпочаті підготовчі роботи на прибудинковій території житлового будинку відсутні.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_3.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки, встановлено, що співвласником квартири № 40 гр. ОСОБА_3 виконуються підготовчі роботи з будівництва прибудови до квартири № 40 на першому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса 81/2 без отримання права на виконання таких робіт.

У зв’язку з чим вказаним приписом зобов’язано зупинити виконання підготовчих та/або будівельних робіт з 18.08.2017 року та отримати право на виконання підготовчих та/або будівельних робіт у термін до 18.09.2017 року.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт було складено відповідний АКТ № 000729.

18 серпня 2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 96 КУпАП.

В подальшому, 29 серпня 2017 року на підставі протоколу, припису та акту перевірки, заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 винесено постанову № 413/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_9 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 96 КУпАП виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що від одержання акту, припису, протоколу та постанови позивач відмовився, про що було зазначено головним державним інспектором.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що будівельних робіт він не вчиняв, більш того з 07.08.2017 року по 20.08.2017 він та його дружина знаходились у Львівській області смт. Східниця, де у період з 08.08.2017 року по 19.08.2017 року проходили санаторно-курортне лікування у санаторії «Стожари». На підтвердження чого позивач надав санаторно-курортну книжку та висновки лікаря з датою обстеження 18.08.2017 року.

Також квартира № 40 загальної площею 65.4кв.м. знаходиться у приватній спільно частковій власності: 1/3 у. гр. ОСОБА_3В, 1/3 у гр. ОСОБА_7О, 1/3 у гр. ОСОБА_8.

Таким чином, залишилось не зрозумілим, з чого виходив головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 при складанні акту, припису та протоколу, а в подальшому і заступник начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 при винесені постанови № 413/17 відносно того, що саме гр.. ОСОБА_3 порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль- сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553_затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до п. 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки: посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно із пунктом 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналізуючи положення Порядку № 553 відповідач, ОСОБА_4 ДАБК ОМР, призначило та провело позапланову перевірку, усупереч чинному законодавству.

Відповідачем порушене гарантоване право позивача бути присутнім при здійсненні такої перевірки та надати свої пояснення щодо виявлених порушень і подавати документи, які вимагаються.

Відповідно до п. 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу, (п. 6 Порядку). Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.(п.7 Порядку).

Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є і виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, (абз. 11 п. 7 Порядку).

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідні положення також закріплені в розділі «Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244.

Отже, аналізуючи дані норми законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Позивач мав право підписати або відмовитися від підписання останнього, надавати пояснення.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її' сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідна стаття кореспондується з п 17 Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244, де вказується, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за. три доби до дня розгляду справ.

Пунктом 18 вищевказаного порядку визначено, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа), при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_3 про проведення позапланової перевірки щодо нього, як того вимагають норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. N 553, копія повідомлення опис поштової кореспонденції не представлені, відповідні докази суду не надані. Отже, відповідачем порушено наведені норми порядку та посадовою особою ОСОБА_4 обов'язку щодо пред'явлення документів на перевірку перед початком її проведення не виконано, у зв'язку з чим факт проведення перевірки не є доведеним.

Суд критично ставиться до доводів відповідача відносно того, що позивачу належним чином на у встановлений законом строк направлялись протокол та постанова, оскільки з роздруківки поштових відстежень вбачається, що відправлення не було вручено та повернуто за зворотною адресою та вручено на почтовому відділенні відповідача.

Акт, Припис та Протокол містять відомості про ніби-то присутність позивача під час проведення перевірки на об’єкті реконструкції, однак оскільки дані документи перевірки не містить його особистого підпису, то суд критично ставиться до даних доводів відповідача, зважаючи на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів (акту, пояснень свідків), які б підтверджували факт відмови ОСОБА_9 від підписання складених в момент перевірки документів свідчить про недоведеність відповідачем по справі присутності позивача в момент перевірки.

У зв'язку з викладеним, відповідач в порушення вимог ч. 2ст. 71 КАС України не довів законність своїх дій щодо проведення перевірки та складені за результатом проведення перевірки процесуальні документи, Припис, Протокол, та Постанова не є належними та допустимими доказами по справі.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах, про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю . Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_9 є обґрунтований та доведений, а від так підлягає частковому задоволенню в частині визнання незаконною та скасування постанови.

На підставі викладеного, ст. 268, 276, 278, 279, 282 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст.ст. 2, 6, 7, 72-77, 241, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати Постанову № 413/17 від 29.08.2017 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користьБишляги ОСОБА_3 в`ячеславовича витрати по сплаті судового збору у сумі 704, 80 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.