Рішення № 78475931, 10.12.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/200/18

Справа № 470/403/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2018 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з відповідним позовом до відповідача, в якому зазначив, що на підставі договору б/н від 30 листопада 2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, сплачувати пеню та штрафи на умовах, передбачених договором. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 30 квітня 2018 року в нього утворилась заборгованість в розмірі 27396,29 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того надав відповідь на відзив, в якому заперечення проти задоволення позову відповідача вважав необґрунтованими та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.42,75-78).

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду подав відзив на позовну заяву та заяву, в яких позовні вимоги визнав частково, не погодився із одночасним застосуванням пені та штрафу, а також розміром заборгованості за відсотками, а справу просив розглядати за його відсутності (а.с.87).

Оскільки представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не з'явився в судове засідання, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2010 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначений договір складається із заяви позичальника разом із пам'яткою клієнта, умов та правил надання банківських послуг та тарифами банку, про ознайомлення з якими свідчить підпис відповідача (а.с.7-32).

У відповідності до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому із зобов’язань більше, ніж на 30 днів, клієнт сплачує банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

За умовами п.2.1.1.12.6.1. вказаних Умов, у випадку виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., клієнт виплачує банку пеню в розмірі базової відсоткової ставки по договору за кожен день прострочення кредиту.

Станом на 30 квітня 2018 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 27396,29 грн., з яких: 1000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 21115,51 грн. – заборгованість за відсотками; 3500,00 грн. – заборгованість за пенею; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 1280,78 грн. – штраф ( процентна складова) (а.с.5-6).

Відповідач належним чином умов договору не виконував, на погашення кредитних коштів оплату проводив частково та з порушенням термінів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, в розмірі 1000,00 грн. грн. та заборгованості за штрафом (фіксована частина), в розмірі 500,00 грн., є обґрунтованими i підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком заборгованості відповідача за відсотками, наданого позивачем.

Згідно ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п.1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, доданих позивачем, банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування розрахунку. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. За п.1.1.3.1.9 вказаних Умов банк зобов'язаний не частіше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведенні за минулий місяць операції по картрахунку. Умови та спосіб надання виписки про стан картрахунку заява не містить.

З розрахунку заборгованості складеного позивачем слідує, що останній платіж за кредитним договором відповідач здійснив до 19 березня 2015 року в сумі 50,00 грн., після чого грошові операції та зобов’язання за договором ним не виконувались. Крім того, з 01 квітня 2015 року позивачем в односторонньому порядку збільшено процентну ставку з 34,80 % до 43,2 % річних. Однак доказів на виконання вимог умов та правил надання банківських послуг щодо належного повідомлення відповідача про зміну розміру фіксованої процентної ставки позивач не надав, відповідно, суд доходить висновку, що банк в порушення вимог кредитного договору та вимог чинного законодавства змінив розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку.

За умовами договору, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору.

ОСОБА_2 Верховного Суду 28 березня 2018 року у постанові по справі №444/9519/12-ц зробила висновок, відповідно до якого припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно кредитного договору укладеного між сторонами, строк його дії відповідає строку дії картки. Пункт 2.1.1.2.11 Правил користування платіжною карткою передбачає, що строк дії картки вказаний на її лицевій стороні, діє до останнього календарного дня виключно.

Згідно довідки про видачу кредитних карт, відповідач на підставі кредитного договору б/н від 30.11.2010 року отримав картки № 5457082203251785 та № 5168755310741281 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня травня 2017 року (а.с.83).

Таким чином, право банку нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після визначеного договором строку кредитування, тобто з 01 червня 2017 року.

Враховуюче наведене, суд визначає розмір простроченої заборгованості по процентам за період з 19 березня 2015 року по 30 травня 2017 року виходячи з процентної ставки 34,80 % річних, який складає 767,27 грн. (1000,00 х 34,8% : 360 = 0,97 грн. % за 1день х 791 день).

Щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафів, суд доходить наступного. З розрахунку заборгованості наданого банком слідує, що комісію зазначеним кредитним договором не встановлено, а сума заборгованості зазначена у колонках розрахунку як пеня та комісія, складається лише із пені.

Згідно зі ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно - правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно - правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003 цс15.

Пункти 2.1.1.7.6. та 2.1.1.12.6.1 Умов і тарифи обслуговування кредитної карти "Універсальна", передбачають стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, та штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, тобто одне й те саме порушення зобов’язання, а тому їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Крім того, підлягають і частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу – процентна складова (5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій), а саме в розмірі 88,36 грн., оскільки заборгованість за кредитом з урахуванням розміру відсотків, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1767,27 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 13, 141, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 30 листопада 2010 року станом на 30 квітня 2018 року в розмірі 2355,63 (дві тисячі триста п’ятдесят п'ять) грн. 63 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 1000,00 грн., заборгованість за процентами – 767,27 грн. та заборгованість за штрафом – 588,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 витрати по сплаті судового збору в розмірі 151,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: 01001, м. Київ вул. Грушевського, буд. 1Д., код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: 56234, вул. Степанова, буд. 38, село Червоний Яр, Березнегуватський район, Миколаївська область, паспорт серії ЕР номер 321860, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 07.07.2008 року.

Суддя С. А. Луста