Рішення № 78475853, 28.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12682/18

Провадження 2/127/2135/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 простягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.12.2005 року ОСОБА_2 отримав кредит в ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») у розмірі 3800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач ОСОБА_2 погодився, що заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, що викладені на сайті, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_2 використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання і не погасив борг, тому станом на 30.04.2018 року виникла заборгованість в сумі 29 684,66 грн. ОСОБА_3 сума складається з: 3 634,33 грн. – заборгованість по кредиту; 24 160 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1 389,75 грн. – процентна складова.

На підставі ст.ст. 526, 629, 1050, 1054 ЦК України АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути борг з відповідача.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 24), зазначив, що позов підтримує у повному обсязі. Представником позивача надано відповідь на відзив, яка приєднана до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності 19.07.2018 року (а.с. 47), позов визнала частково, надала відзив на позов, який приєднаний до матеріалів справи (а.с. 44-46). Суду пояснила, що сплаті підлягає лише заборгованість по процентам в межах строку позовної давності за період з 30.04.2015 року до 30.04.2018 року та із розрахунку 36% річних, в розмірі 3 865,95 грн. Просила застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення суми основного боргу, оскільки останнє погашення по кредиту було здійснене відповідачем 08.10.2009 року, з того часу сума боргу не змінилась – 3 634,33 грн., а строк дії картки давно закінчився. Сплата штрафів в Умовах і Правилах надання банківських послуг не передбачена, дані умови не погоджені із відповідачем, тому не є складовою частиною договору. Крім того, із відповідачем не було погоджено збільшення відсоткової ставки з 36% до 72%, повідомлення до нього не надходило.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.12.2005 року ОСОБА_2 отримав кредит в ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») у розмірі 3800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач ОСОБА_2 погодився, що заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, що викладені на сайті, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Пунктами 3.2, 3.3 Умов та правил банківських послуг передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент зміними (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписавши даний договір клієнт погоджується стосовно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 «Правил користування платіжною карткою». Пунктом 5.3 Умов передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору. Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картковому рахунку відповідно до п. 4.9 Умов. Якщо протягом 7 днів банк не отримав заперечення клієнта щодо змін, вважається що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту банк залишає за собою в односторонньому порядку, за рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Відповідно до п. 6.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам. Власник картки зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрасту (п.6.7 Умов).

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш як на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. плюс 5% від суми позову.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань, суму боргу по кредиту не повернув.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства, в тому числі справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який був наданий відповідачем, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н від 05.12.2005 року станом на 30.04.2018 року становить 29 684,66 грн. ОСОБА_3 сума складається з: 3 634,33 грн. – заборгованість за кредитом; 24 160 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1 389,75 грн. – процентна складова.

Дана сума підлягає частковому стягненню з відповідача.

Так, кредит надавався відповідачу з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів строку дії картки, що була видана ОСОБА_2 і доказів того, що строк сплати суми основного боргу настав.

Тому підстав для застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення основної суми заборгованості немає.

Разом з тим, суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення періодичних платежів - відсотків за користування кредитом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Останнє погашення відповідачем відсотків за користування кредитом було 08.10.2009 року в сумі 85,45 грн.

З позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось 25.05.2018 року, розрахунок боргу виконаний станом на 30.04.2018 року.

Суд вважає безпідставним застосування позивачем при розрахунку боргу процентної ставки в розмірі 72% річних, оскільки доказів виконання банком п. 5.3 Умов і правил надання банківських послуг і інформування ОСОБА_2 про збільшення процентної ставки, згоди ОСОБА_2 на зміну процентної ставки, позивач не надав.

Згідно виписки по основному рахунку (а.с. 57-59) та розрахунку боргу (а.с. 5-7) заборгованість по тілу кредиту становить 3 634,33 грн., а заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30.04.2015 року до 30.04.2018 року (1065 днів) із розрахунку 36% річних складає 3865,95 грн. (3 634,33 грн.?36%/360?1065 = 3 865,95 грн.)

Враховуючи те, що відповідач визнав позов в частині стягнення відсотків за період з 30.04.2015 року до 30.04.2018 року із розрахунку 36% річних, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також суд вважає необхідним стягнути з відповідача неустойку в сумі 500 грн. та в сумі 1389,95 грн., яка передбачена п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг.

Твердження представника відповідача про те, що Умовами та Правила надання банківських послуг не є складовою договору, оскільки не містять підпису відповідача, є безпідставними.

Статтями 6, 627 ЦК України визначений принцип свободи договору.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Також суд враховує що відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказана заява містить текст, за змістом якого ОСОБА_2 приєдналась до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті. Перед підписанням він ознайомився з договором про надання банківських послуг. Таким чином, суд вважає, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору і договір відповідає вимогам ЦК України.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 березня 2017 року у справі N 6-2320цс16.

Оскільки станом на день розгляду справи заборгованість по кредитному договору від 05.12.2005 року №б/н відповідачем не погашена, загальна сума боргу – 9 390,03 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 Дана сума складається з: 3 634,33 грн. – заборгованість за кредитом; 3 865,95 грн. – проценти за користування кредитом; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1 389,75 грн. – процентна складова.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 546,22 грн., що є пропорційним до задоволених позовних вимог (31%).

Керуючись ст.ст. 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, м.Вінниця, вул. Заболотного, 32/56) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д) заборгованість за кредитним договором від 05.12.2005 року № б/н, яка виникла станом на 30.04.2018 року, в сумі 9390 (дев`ять тисяч триста дев`яносто) грн. 03 грн., а також судові витрати в сумі 546,22 грн.

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Повне судове рішення складене 07.12.2018 року

Суддя: