Ухвала суду № 78475424, 06.12.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/934/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі: головуючого судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині клопотання ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та відстрочення виконання рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2016, за участю: представника боржника – ОСОБА_2, представника стягувача – ОСОБА_3, державного виконавця – Хлопотіна О.В., -

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з клопотанням, яке мотивоване наступним. У провадженні Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавче провадження № 54815263 від 02.10.2017 за виконавчим листом № 148/934/16-ц, виданим Тульчинським районним судом Вінницької області від 03.06.2016 про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у сумі 633473,25 грн, що відповідно до офіційного курсу гривні НБУ на день звернення до суду становить 25000 доларів США, а також судових витрат у сумі 6660,35 грн.

Впродовж здійснення даного виконавчого провадження ОСОБА_1 у добровільному порядку не може виконати рішення суду, оскільки він не може виїхати за межі України з метою працевлаштування та заробітку коштів, щоб сплатити борг та виконати дане рішення.

Просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України при цьому відстрочити виконання рішення від 03.06.2016, зупинивши виконавче провадження № 54815263 у випадках встановлених законом, змінити спосіб або порядок його виконання, оскільки існують підстави для встановлення або зміни способу і порядку виконання, оскільки існують підстави для зміни способу і порядку виконання , відстрочення виконання даного судового рішення, а також є обставини, що істотно ускладнюють виконання даного рішення і роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 6 ст. 441 КПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов’язкової участі державного (приватного) виконавця.

Представник заявника ОСОБА_2 наполягав на задоволенні клопотання посилаючись на обставини викладені в клопотанні.

Представник позивача-стягувача адвокат ОСОБА_3 заперчив щодо задоволення клопотання, посилаючь на те, що воно безпідставне та необгурнтоване, і не підлягає до задоволення.

Заступник начальника Тульчинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5, посилався на думку суду під час вирішення клопотання, однак пояснимв, що заявник суму боргу не погасив, не вживав та не вживає дій щодо її погашення, а заборона останньому у виїзді за межі України, є одним важелем впливу на боржника щодо виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2016 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_4, грошові кошти за договором позики в сумі 633473, 25 коп., що відповідно до офіційного курсу гривні НБУ на день звернення до суду становить 25000 доларів США та 6660, 35 грн. судових витрат.

На підставі вищевикладеного рішення, 25.09.2017 видано виконавчий лист (а.с. 3) та 02.10.2017 згідно постанови ВП № 54815263 відкрито виконавче провадження (а.с.4).

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.01.2018 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду по справі № 148/934/16-ц від 03.06.2016 (а.с.10-11).

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.11.2018, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2016 – відмовлено.

Пунктом 26 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення.

Однак, звернувшись з даною заявою до суду з аналогічного приводу і підстав, що зазначені у заяві від 17.10.2018, у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 05.11.2018, заявник не оскаржив зазначену ухвалу, а також не навів нових обставин і доказів на підставі яких суд міг би повторно розглянути питання про відстрочення виконання рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2016, у зв’язку з чим, заяву ОСОБА_1 від 13.11.2018, необхідне залишити без розгляду в частині вимог щодо відстрочення виконання рішення.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України».

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», на Державну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.

У відповідності до ст. 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 від 13.11.2018 з доданими до неї документами, суд дійшов до висновку, що заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду на даний час не виконано, сума боргу є значною, боржник не з’являється до Тульчинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, станом на момент звернення до суду з даною заявою жодних дій спрямованих на погашення наявної у нього заборгованості не вживав, що на думку суду може свідчити про наміри ОСОБА_1 ухилитися від виконання боргових зобов’язань та може призвести до фактичного не виконання рішення суду.

Крім того, будь-яких доказів, які могли б бути підтвердженням наявності підстав скасування обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1 не надав, обмежившись посиланням скрутне матеріальне становище та на необхідність виїзду за межі державного кордону України з метою працевлаштування, разом з тим, боржник жодним чином не обґрунтував неможливість отримання відповідного доходу шляхом працевлаштування на території України, у зв’язку з чим, заходи з обмеження виїзду застосовані щодо ОСОБА_1, слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву в частині відстрочення виконання рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2016 – залишити без розгляду.

В іншій частині заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі Украіни, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду. Повний текст ухвали складено 10.12.2018.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області ОСОБА_6