Рішення № 78474311, 10.12.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/957/18

Номер провадження 2/722/332/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Побережної О.Д.

з участю секретаря судового засідання Гладкої Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокиряни цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 23.07.2018 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Посилається на те, що згідно укладеного договору № б/н від 11.06.2014 року відповідачка ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку її дії.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, згідно яких клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1..12.6 Правил користування платіжною карткою.

Одночасно, п.1.1.2.3.2 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.3.1.9Умов до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У зв’язку з порушенням відповідачкою ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 31.05.2018 року виникла заборгованість у сумі 28960 грн., яка складається з: 476,57 грн. – заборгованість за кредитом; 22728,19 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3900 грн. – заборгованість за пенею; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1355,24 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно уточненої позовної заяви просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.06.2014 року у розмірі 28960 грн., яка складається з: 476,57 грн. – заборгованість за кредитом; 22728,19 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3900 грн. – заборгованість за пенею; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1355,24 грн. – штраф (процентна складова), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмір 1762 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, однак подав письмове клопотання про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, у випадку неявки відповідачки не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1, будучи належним чином та завчасно повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася та не повідомилша про причини своєї неявки, а також не подала відзив на позов. За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11.06.2014 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно змісту якої її було ознайомлено з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, а також вона надала згоду на те, що підписана нею заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач свої зобов’язання по вищезазначеному договорі виконав та надав відповідачці ОСОБА_1 кредитну картку з терміном дії 02/18 (по 28.02.2018 року включно).

Згідно наданих представником позивача розрахунку у зв’язку з порушеннями відповідачкою ОСОБА_1 умов зазначеного договору станом на 31.05.2018 року виникла заборгованість у сумі 28960 грн., яка складається з: 476,57 грн. – заборгованість за кредитом; 22728,19 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3900 грн. – заборгованість за пенею; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1355,24 грн. – штраф (процентна складова),

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12, провадження №14-10цс, Верховним Судом у п.п. 89-91 викладено наступні висновки.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов’язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, враховуючи при застосуванні норм права до спірних правовідносин у відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України вищезазначені висновки, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог в частині нарахування процентів відповідно до умов договору після закінчення строку кредитування, тобто після 28.02.2018 року (строку дії картки).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення відсотків є частково обґрунтованими та підлягають до задоволенню у розмірі, нарахованих станом на 28.02.2018 року – 19028,70 грн.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 даного договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відритим у валюті USD) +5% від суми позову.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день просторочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки відповідно до положень статі 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, відповідно їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором суперечить полодженням ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, оскільки представником позивача в порушення ст.61 Конституції України неправомірно застосовано два види однієї цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору у зв`язку з порушенням строків виконання грошових зобов`язань, відповідно суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення, окрім заборгованості за штрафами (фіксованої частини та процентної складової) також пені слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до задоволенню у розмірі 20480,53 грн., у т.ч.: 476,57 грн. – заборгованість за кредитом; 19028,70 – заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 975,26 грн. – штраф (процентна складова), з розрахунку 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих процентів, що становила 476,57 + 19028,70 = 19505,27 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1246,09 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 287 ч.4, 288 ч.2, 289, 354, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 11.06.2014 року у розмірі 20480 (двадцяти тисяч чотириста вісімдесяти) грн. 53 коп., у т.ч.: 476,57 грн. – заборгованість за кредитом; 19028,70 – заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 975,26 грн. – штраф (процентна складова).

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) - судові витрати в розмірі 1246 (однієї тисячідвісті сорок шість) грн. 09 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: