Рішення № 78473305, 10.12.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/4661/18

Провадження № 2/644/1906/18

10.12.2018

Рішення

Іменем України

10 грудня 2018 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Клименка А.М.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про захист права власності та зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області і просила зняти арешт з частини квартири АДРЕСА_1, який було накладено Орджонікідзевським ВДВС Харківського МУЮ на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА № 012922 від 09 липня 2008 року (реєстраційний номер обтяження 7578432), та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про арешт частини квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_2 посилається на те, що їй, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 січня 1995 року Органом приватизації житлового фонду Харківського тракторного заводу, належить квартира АДРЕСА_1.

18 липня 2013 року ОСОБА_8 помер. При зверненні до нотаріальної контори позивачу стало відомо, що на майно його сина – ОСОБА_8 було накладено арешт.

Відповідач із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзивом на позов до суду не звертався.

Треті особи з поясненнями щодо позову до суду не зверталися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані листи суду.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

Судовим розглядом встановлено, що позивачу ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 січня 1995 року Органом приватизації житлового фонду Харківського тракторного заводу, належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 4).

18 липня 2013 року ОСОБА_8 помер (а.с. 3).

13 січня 2014 року позивач звернувся до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8

Листом нотаріальної контори № 43/02-14 від 20 січня 2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ серії АА № 012922 від 09 липня 2008 року накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_2, співвласником якої є ОСОБА_8 (а.с. 7, 8).

Постановою Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ серії ВП № 5525553 від 16 жовтня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2267, виданого 26 вересня 2007 року, закінчено у зв’язку зі смертю боржника – ОСОБА_8 (а.с. 9).

ОСОБА_3 ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області № 39670 від 12 червня 2018 року позивачу відмовлено у знятті арешту з майна ОСОБА_8 (а.с. 10).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Частини 3 та 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють випадки зняття арешту з майна боржника за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або за постановою державного виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 того ж Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; '

2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про пЬвний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4)наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» і роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, то заява спадкоємця боржника про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Пункт 5 зазначеної постанови наголошує, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 (на теперішній час - статтею 59 Закону України про виконавче провадження.

Оскільки позивачем ОСОБА_2 позов про визнання за нею права власності на арештоване майно не заявлявся, то підстави для зняття арешту з цього майна в порядку позовного провадження – відсутні.

Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 141, 265 – 268, 354 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області (м. Харків, вул. Біблика, буд. 18), треті особи – ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_3), ОСОБА_5 (АДРЕСА_4), ОСОБА_6 (АДРЕСА_4), про захист права власності та зняття арешту, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.

Суддя: