Постанова № 7847327, 03.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 року Справа №13/182/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.

при секретарі - Гулая О.Г.

за участю представників:

позивача: - Алексєєва С.О. дов від 02.11.09 № 1762/01

відповідача: - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 04 серпня 2008 року

у справі №13/182/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182301/0 від 05.02.08 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46383,40 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням поданої письмової заяви про уточнення позовних вимог (а.с.144) просило скасувати частково податкове повідомлення-рішення №0000182301/0 від 05.02.08 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46383,40 грн. по податку на прибуток.

Постановою господарського суду Запорізької області від 04.08.08 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0 від 05.02.08 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46383,40 грн. Підставою для задоволення позову стало те, що включення суми основного платежу до складу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 364096,00 грн. проведено підприємством самостійно в наступному податковому періоді IV кварталі 2006 року, тому нарахування штрафних санкцій в сумі 43235,50 грн. здійснено відповідачем безпідставно та всупереч вимогам законодавства. Також відповідачем безпідставно всупереч пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нарахована штрафна санкція в розмірі 3147,90 грн. за порушення, допущені позивачем в І кварталі 2007 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Як зазначає відповідач, судом не враховано, що в результаті завищення валових витрат, повязаних з ремонтом основних засобів в ІІІ кварталі 2006 року на суму 364096,00 грн., періодом, на який припадає недоплата, є IV квартал 2006 року. Податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0 винесено 05.02.08, у звязку з чим кількість податкових періодів, на який припадає строк недоплати, складає шість періодів. Також господарським судом не надано належної оцінки розрахунку фінансових (штрафних) санкцій по податку на прибуток, не враховано, що фінансові (штрафні) санкції застосовуються незалежно від того, що з наростаючим підсумком за 2006 рік підприємством вірно визначені валові витрати в розмірі 1273986 грн., В даному випадку підприємству донараховано 37984,00 грн. податку на прибуток,при цьому враховано заниження валових витрат у IV кварталі 2006 року на суму 364096,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 64504,00 грн., починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання позивачем податкового повідомлення-рішення, тобто незалежно від кількості податкових періодів, що минули, та наявності переплат у наступних податкових періодах.

Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки декларації позивача з податку на прибуток за 2006 рік, відповідно до якої підприємством фактично не здійснено дій щодо самостійного виправлення помилок в порядку, передбаченому законодавством.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих письмових запереченнях посилається на те, що судом першої інстанції прийнята законна та обґрунтована постанова, просить залишити постанову господарського суду Запорізької області від 04.08.08 у справі № 13/182/08-АП без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджено, за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06 по 30.09.07 (акт від 22.01.08 №45/23/00373830), винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.08 №0000182301/0, згідно якого підприємству донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 102488,00 грн., із якої - 37984,00 грн. основний платіж, 64504,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Предметом оскарження в межах даної справи є правомірність застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням від 05.02.08 №0000182301/0 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46383,40 грн., який становить різницю між фактично застосованими до позивача штрафними (фінансовими) санкціями та штрафними (фінансовими) санкціями, які підлягали б застосовуванню до позивача за його розрахунком.

Зазначена сума 46383,40 грн. складається із штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43235,50 грн., застосованих до позивача за встановлене відповідачем порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (завищення суми валових витрат за ІІІ квартал 2006 року на суму 364096,00 грн.), та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3147,90 грн. за встановлене порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (завищення валових витрат за І квартал 2007 року на суму 125917,00 грн.).

Стосовно першого порушення позивач зазначає, що відповідач у акті перевірки безпідставно дійшов висновку щодо самостійного встановлення ним порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим відповідачем безпідставно донараховано за ІІІ квартал 2006 року податок на прибуток у сумі 91024,00 грн. та безпідставно нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 45512,00 грн. Підприємство самостійно до початку перевірки виявило факт заниження податкового зобовязання в ІІІ кварталі 2006 року та самостійно цей факт виправило шляхом донарахування суми податкового зобовязання у наступному податковому періоді (IV квартал 2006 року), що відображено в податковій декларації за 2006 рік.

Позивачем допущено єдине порушення несплата штрафу у розмірі 5% на суму 4551,00 грн. відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином за твердженням позивача за порушення у ІІІ кварталі 2006 року відповідач повинен був нарахувати 6250,00 грн. заниженого податку та у звязку з цим 3126,00 грн. штрафних санкцій, проти чого позивач не заперечує, а також 4551,00 грн. заниженого податку за порушення п.17.2 ст.17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та 2275,50 грн. штрафних санкцій. Загальна сума штрафних санкцій повинна становити 5401,50 грн., що свідчить про безпідставне нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за ІІІ квартал 2006 року в розмірі 43235,50 грн.

Крім того, виходячи з аналізу пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», єдиною підставою для нарахування сум штрафних санкцій є саме нарахування суми податкового зобовязання податковим органом. В даному випадку відповідачем податкове зобовязання в сумі 91024,00 грн. донараховано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заперечується факт заниження обєкту оподаткування податком на прибуток з операцій, повязаних в ремонтом основних засобів, в сумі 364096,00 грн. в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2006 року та заниження податку на прибуток в сумі 91024,00 грн.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.9 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно наведених норм, позивач повинен був віднести до валових витрат за ІІІ квартал 2006 року суму вартості ремонту основних засобів за даними первинних документів - 909890,00грн., фактично віднесено 1273986,00 грн., що свідчить про зайве віднесення суми 364096,00 грн.

В податковій декларації з податку на прибуток за 2006 рік позивачем з нарастаючим підсумком визначено валові витрати в рядку 01.10 декларації (а.с.125) в розмірі 1273986 грн.

Таким чином, позивачем завищені валові витрати в ІІІ кварталі 2006 року на суму 364096,00 грн. та занижені валові витрати у IV кварталі 2006 року на суму 364096,00 грн.

Виходячи з даних наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік, к олегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який зобовязує платника податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів,:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до пп. «б» п.2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.03, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що позивачем не здійснено дій щодо самостійного виправлення помилок в порядку, встановленому нормами діючого законодавства, внаслідок чого до спірних правовідносин положення п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не можуть бути застосовані, дії відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.3 п.17..1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за фактом встановлення відповідачем під час перевірки заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2006 року є правомірними. Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за вказане вище порушення в розмірі 45512,00 грн. здійснений відповідачем у відповідності з зазначеною вище нормою, є правильним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, неповно зясувавши обставини, які мають значення для справи, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3147,09 грн. за порушення, допущені в І кварталі 2007 року, а саме: завищення валових витрат на суму 125917,00 грн., що стало підставою для донарахування податку на прибуток в розмірі 31479,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15739,50 грн.

Встановлений відповідачем під час перевірки факт завищення позивачем за І квартал 2007 року валових витрат на суму 125917,00 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток на 31247,00 грн., сторонами не спростований, підтверджений матеріалами справи, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в прядку пп.17.1.3 п.17..1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вказаної норми у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки відповідачем встановлено завищення валових витрат в декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року в сумі 125917,00 грн., враховуючи приписи пп.4.1.п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано спірну суму штрафних (фінансових) санкцій, винесено 05.02.08, тобто в І кварталі 2008 року, кількість прострочених податкових періодів в даному випадку становить чотири, у звязку з чим розмір штрафної (фінансової) санкції повинен складати суму 12591,60 грн., а не 15739,50 грн. як фактично застосовано відповідачем.

Таким чином податковим повідомленням-рішенням №0000182301/0 від 05.02.08 до позивача безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3147,90 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови господарського суду Запорізької області від 04.08.08 у справі № 13/182/08-АП та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0000182301/0 від 05.02.08 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3147,90 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 04.08.08 у справі № 13/182/08-АП скасувати.

Позов Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0000182301/0 від 05.02.08 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3147,90 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.10

Головуючий: І. Ю. Добродняк Судді: Н.А. Бишевська

А.О. Коршун