Ухвала суду № 78473103, 11.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

11.12.2018

Справа № 642/5967/18

Провадження № 1-кп/642/818/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року судова колегія Ленінського районного суду м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

суддів Євтіфієва В.М., Шрамко Л.Л.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурорів Хірного В.О., Куриленко Д.В.

представників потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисників Кундіус Г.В., Кас’янова І.В.,

Радченко Б.Є., Ліпчанського В.В.,

Конюшенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_12, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

08 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510001517 від 20.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

29 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510002584 від 01.10.2018 року, відносно ОСОБА_12, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2018 року вищезазначені матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 були об'єднані в одне кримінальне провадження.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або і захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того дня, коли до обвинуваченого судом був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні, відповідно до вимоги вищезазначеної статті, судом було ініційоване питання доцільність збереження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених.

Прокурори Хірний В.О. та Куриленко Д.В. вважали необхідним продовжити всім обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, зазначивши, що вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати, судовий розгляд справи був тільки розпочатий, що потерпілі та свідки сторони обвинувачення не допитувались, а тому якщо обвинувачені, будуть знаходиться на волі, то вони зможуть перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.

Представники потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодилися з думкою прокурора.

При вирішенні даного питання сторона захисту, проти продовження обвинуваченим строку тримання під вартою заперечувала, пославшись, що обвинувачені раніше не судимі, мають постійне місце реєстрації та міцні соціальні зв'язки, знаходячись на волі не будуть намагатися ухилитися від суду та впливати на показання потерпілих та свідків, а також, що прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона захисту просила змінити обвинуваченим запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або і захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того дня, коли до обвинуваченого судом був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судова колегія, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 необхідно кожному продовжити строк тримання під вартою виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, на даний час судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження по суті лише тільки розпочинався, а тому обвинувачені, перебуваючи під дією іншим запобіжним заходом, не пов'язаним з триманням під вартою, зможуть здійснювати тиск на потерпілих та свідків з метою дачі пояснень необхідних стороні захисту, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того обвинувачені не працюють, не мають постійного заробітку, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого, що дає підстави суду вважати, що знаходячись на волі вони зможуть переховуватись від суду.

При цьому суд зазначає, що стороною захисту не надано суду доказів відсутності ризиків, які були встановлені та прийнятті до уваги слідчим суддею при обранні запобіжного заходу обвинуваченим .

Таким чином, суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для не продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, а зміна обраного відносно нихо запобіжного заходу на більш мягкий буде недостатньою для запобігання ризикам встановленим ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 371-372, 376 КПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, кожному строком на шістдесят днів з триманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», по 04 лютого 2019 року включно.

Термін дії ухвали по 04.02.2019 року включно.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню відкласти на 20.12.2018 року на 15 год.00 хвилин.

Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий судді В.В. Вікторов

Судді В.М. Євтіфієв

Л.Л. Шрамко