Рішення № 78472629, 11.12.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/157/18 р.

2/622/338/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ – 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

21.02.2018 року позивач в особі свого представника за довіреністю звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29116,25 грн. за кредитним договором без номеру від 15.09.2014 року, укладеного між сторонами у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, крім цього просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначив, що 15.09.2008 року відповідач отримав кредит у позивача у розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов укладеного договору він складається із заяви позичальника, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті у мережі інтернет. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач належним чином зобов’язання не виконує, у зв`язку з чим утворилася вищевказана заборгованість та для стягнення якої позивач звернувся до суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Надав суду разом з позовною заявою клопотання, відповідно до якого просив суд слухання справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала письмову заяву, відповідно до якої зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором зі своєї невеликої пенсії, а іншого доходу немає. Та пеня, що нараховувалася банком значно перевищувала розмір платежів, та погасити її вона не в змозі, оскільки має скрутне матеріальне становище, як пенсіонерка, а тому просила суд зменшити розмір пені, а розгляд справи проводити без її участі. На підтвердження погашення заборгованості надала копії квитанцій про здійснені нею платежі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи позицію відповідача, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.09.2008 року між позивачем та відповідачем у формі публічної оферти шляхом приєднання відповідача до умов надання кредиту позивачем був укладений кредитний договір без номеру, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав в у позивача споживчий кредит на картковий рахунок, відкритий позивачем, у розмірі 6200,00 грн.

Картка була активована відповідачем та кредит наданий 02.10.2008 року.

Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника відповідача по справі (а.с.10), довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.11), а також «Умовами та правилами надання банківських послуг», які затверджені наказом голови правління позивача від 06.03.2010 року за № СП-2010-256 (далі - Умови та правила) (а.с.12-32).

Відповідно до п.1.1.3.2.3 Умов та правил позивач мав можливість в односторонньому порядку змінювати процентну ставку за наданий кредитом без повідомлення відповідача.

Згідно з п.2.1.1.5.3 у взаємозв’язку з п.2.1.1.5.4 Умов та правил відповідач для контролю свого поточного рахунку зобов’язаний був отримувати виписки по своєму картковому рахунку та в разі незгоди з діями позивача мав право розірвати договір, надавши відповідну письмову заяву та погасивши заборгованість, яка виникла у нього перед позивачем. Такої заяви відповідач за весь час дії договору не подавав, у зв’язку з чим дії позивача відповідали вимогам укладеного між сторонами кредитного договору.

На підставі п.2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов’язується погашати заборгованість за отриманим кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач умови кредитного договору виконував не належним чином, внаслідок чого станом на 15.01.2018 року допустив заборгованість перед позивачем у сумі 29116,25 грн., яка складається з:

3208,05 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

24907,45 грн. – заборгованість за пенею;

та штрафів в сумі 1624,58 грн.,

з яких 250,00 грн. - фіксована частина та 1374,58 грн. - процентна складова штрафу.

Розрахунок штрафів проведено відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил, які відповідач прийняв, отримавши кошти від позивача.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.

На підставі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

В той же час вимоги позивача щодо стягнення штрафів суд відхиляє, оскільки відповідно до матеріалів справи, штраф (фіксована частина та процентна складова) і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу (фіксована частина та процентна складова) та пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню лише пеня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Також згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Сума пені, яку просить стягнути позивач, складає за договором без номеру від 15 вересня 2008 року 24907 грн. 45 коп., що у кілька разів перевищує суму кредиту. Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, знаходиться у скрутному матеріальному становищі, проте з часу одержання кредиту періодично здійснює платежі на його погашення хоч і у незначному розмірі, наскільки їй дозволяє це робити її пенсія. Враховуючи те, що сума пені значно перевищує суму боргу, а також значно перевищує розмір збитків за кредитним договором, враховуючи відсутність доказів того, що порушення боржником умов договору призвело до негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, враховуючи матеріальний стан відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені за кредитним договором до 3208 грн., що відповідає фактичному розміру збитків, а саме сумі несплачених відсотків за користування кредитом, оскільки стягнення боргу в повному обсязі може поставити відповідача ОСОБА_1 у дуже скрутне матеріальне становище.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими у розмірі 6416,05 грн., з яких 3208,05 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3208 грн. – заборгованість за пенею.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Враховуючи ту обставину, що зміна типу товариства в розумінні ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерне товариство» не є його перетворенням, а зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, зазначені зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим стягнути вищевказану заборгованість за користь АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно платіжного доручення №PROM7BDTSS від 07 лютого 2018 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» з і змінами та доповненнями, роз'яснено, що у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Так, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись вказаними нормами матеріального закону та ст.ст. 12, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р - 29092829003111, МФО - 305299, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість по кредитному договору без номеру від 15.09.2008 року у розмірі 6416,05 грн (шість тисяч чотириста шістнадцять гривень 05 коп.), з яких 3208,05 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3208 грн. – заборгованість за пенею;

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, р/р - 29092829003111, МФО - 305299, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) судові витрати, а саме сплачену позивачем суму судового збору при зверненні до суду у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, щодіяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя О. С.Шабас