Рішення № 78472358, 11.12.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2172/18

Номер провадження 2-о/623/167/2018

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.

з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, територіальна громада Київської районної адміністрації Одеської області, Одеська міська рада, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування заяви вказує на те, що 15 березня 2018 року помер ОСОБА_3, який мешкав у м. Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізіїАДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді вказаної вище квартири. Оскільки інших спадкоємців, крім заявника, у померлого не було, вона 21 березня 2018 року звернулась до нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відсутні документи, що підтверджують родинний зв'язок заявника з померлим.

Просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що померла 12.05.2010 року, є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що помер 24.10.2017 року, та рідною сестрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер який помер 15.03.2018 року, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 15.03.2018 року, є двоюрідним дідусем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В судове засідання заявник не з'явився, його інтереси представляв представник.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заявника підтримав в повному обсязі.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, у зв’язку з напруженим графіком громадян просила розглядати справу за її відсутності.

Представник Київської районної адміністрації в судове засідання не з’явився, надав заяву про неможливість прийняття участі в справі особисто, просив провести судове засідання без його присутності. У вирішенні заяв, клопотань тощо учасників процесу покладався на розсуд суду.

Заінтересована особа Одеська міська рада надала до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі, самостійних майнових вимог не мають, просили залишити Заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вбачається спір про право.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 березня 2018 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія I-ЖД № 526511, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 16.03.2018 року. (а.с.18). Померлий постійно мешкав у місті Одеса, 101, вулиця 25-ої Чапаївської дивізії, 1 кв.217.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді вищевказаної квартири та іншого майна.

У відповідності до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

ОСОБА_3 особистого розпорядження на випадок своєї смерті не здійснював, тобто заповіту не вчиняв. Тому, згідно з главою 86 “Спадкування за законом” ЦК України успадкувати майно померлого мають його спадкоємці за законом в порядку черговості.

Заявник зазначає, що батьки померлого - ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 померли задовго до його смерті. Власної сім’ї ОСОБА_3 не мав, жив і помер одинаком, дітей також у нього не було. Єдина рідна сестра спадкодавця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла 12 травня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ВЛ № 251975, виданим виконкомом Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області 14.03.2010 року (а.с.16), а її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, помер 24 жовтня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія I-ЖД № 508036, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25.10.2017 року.

Оскільки заявник є рідною дочкою померлого ОСОБА_5, то спадкодавець є її двоюрідним дідусем. Тобто існують родинні відносини.

21 березня 2018 року заявник у відповідності до ст. ст. 1268, 1269,1270 ЦК України приняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної конторі Одеського міського нотаріального округу відповідної заяви, про що свідчить витяг з Спадкового реєстру. (а.с.20).

Приватний нотаріус Одеського міською нотаріального округу ОСОБА_2 листом від 19.06.2018 року № 139/02-14 повідомила, що згідно зі ст. 1297 ЦК України, п. 4.15 ч. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, перевірки відсутності заборони, або арешту цього майна, та встановлення факту родинних відносим між спадкодавцем та спадкоємцем (якщо має факт спадкування за законом). В зв’язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинний зв’язок між спадкодавцем ОСОБА_3, що помер 15.03.2018 року, та спадкоємцем, ОСОБА_1 видати свідоцтво про право на спадщину на майно, що є предметом спадкування, не можливо. Виходячи з вищезазначеного, необхідно звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. (а.с.19).

Факт родинних відносин підтвердився доказами, а саме: копією свідоцтва про народження заявника, копією свідоцтва про народження та про смерть ОСОБА_5, копією свідоцтва про народження та про смерть ОСОБА_4, копією листа № 139/02-14 від 19 червня 2018 року приватного нотаріуса ОСОБА_2, копією свідоцтва про шлюб серія 1-ВЛ№ 009187 від 04 березня 2005 року про те, що заявниця уклала шлюб і після його реєстрації її прізвище змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_1, копією листа Ізюмського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Харківські області від 14.07.2018 р.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Крім того, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Єдиною підставою для такого висновку нотаріуса є те, що у свідоцтві про народження серії І-ВЛ № 314391, виданого Нурівською сільрадою Балаклійського району Харківської області 11.03.1976 року (а.с.15) та у свідоцтві про смерті №261975, серія I- к ВЛ, виданого 14.05.2010 року прізвище рідної сестри спадкодавця ОСОБА_8 помилково записано ОСОБА_4.

Відновити вказані документи на ім’я ОСОБА_8 не має можливості, що підтверджується повідомленням від 14.07.2018 року № 1611/15.7-05-06-10 Ізюмського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківські області. (а.с.21).

Відповідно до діючого законодавства заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, котрі мають право на спадщину, проте, не мають відповідних документів, котрі підтверджують кровний зв'язок із померлим, або у цих документах була допущена помилка яку не можна виправити позасудовим шляхом.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадщини.

Враховуючи встановлені судом обставини, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що померла 12.05.2010 року, є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що помер 24.10.2017 року, та рідною сестрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер який помер 15.03.2018 року.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 15.03.2018 року, є двоюрідним дідусем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя П. П. Винниченко