Ухвала суду № 78471361, 11.12.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 11.12.2018

ЄУ № 420/1188/18

Провадження №1-кп/420/163/18

УХВАЛА

про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості

11 грудня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.

при секретарі Сіренко А.В.

за участю прокурора Білик О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого Бондаря М.І.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, громадянина України, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2018 року від прокуратури Луганської області до Новопсковського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, внесеному в ЄРДР за № 22018130000000226 від 22.06.2018 року, та угода про визнання винуватості, укладена 22 червня 2018 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області Д.М.Кожушок, підозрюваним ОСОБА_1 та захисником Жердєвим С.М.

Зазначене кримінальне провадження перебувало в провадженні судді ОСОБА_5

У зв'язку з закінченням терміну повноважень судді ОСОБА_5 із здійснення правосуддя 18.10.2018, на підставі розпорядження керівника апарату Новопсковського районного суду від 22.10.2018 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, кримінальне провадження передано на розгляд судді Проньки В.В.

Ухвалою судді Новопсковського районного суду від 22.10.2018 дане кримінальне провадження прийнято до провадження судді Проньки В.В. та призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання. При цьому зазначив, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню закінчено, копія обвинувального акту вручена ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні не погодився з умовами угоди та не визнав свою винуватість, посилаючись на те, що укладення угоди не було добровільним, під час укладення угоди на нього був здійснений тиск слідчим та прокурором, крім того, він був позбавлений можливості в повному обсязі ознайомитися з обвинувальним актом, який також , як і угода був складений 22.06.2018, а також йому взагалі не була надана можливість поспілкуватися з захисником.

Захисник обвинуваченого - адвокат Бондар М.І. підтримав доводи обвинуваченого ОСОБА_1, посилаючись на те, що не може бути укладена угода про визнання винуватості, якщо існують обгрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним та відсутні фактичні обставини для визнання винуватості.

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши думку прокурора обвинуваченого, захисника, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про відмову в затвердженні угоди, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту від 22.06.2018 року, ОСОБА_1 та інші особи обвинувачуються в тому, що 11.05.2014 року на території с.Новорозсош Новопсковського району Луганської області, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, проводили незаконний референдум щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки».

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч.2 ст..110 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України за попередньою змовою групою осіб.

Зазначені обставини викладені як такі, що визнаються ОСОБА_1 в угоді про визнання винуватості, укладеній між прокурором відділу прокуратури Луганської області Д.М. Кожушок, підозрюваним ОСОБА_1 та захисником Жердєвим С.М. від 22 червня 2018 року.

Згідно умов угоди ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язався беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Статтею 472 КПК України визначені форма та зміст угоди про визнання винуватості.

У чинність ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, тяжкість діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, суспільну небезпечність вчиненого, зважаючи на висловлене обвинуваченим в судовому засіданні непогодження з умовами угоди, суд приходить до висновку, що умови укладеної угоди не відповідають інтересам суспільства, а також, що існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. А відтак угода про визнання винуватості не може бути затверджена судом.

Керуючись ст. ст. 314, 468-474 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 22 червня 2018 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області Д.М. Кожушок, підозрюваним ОСОБА_1 та захисником Жердєвим С.М. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: