Ухвала суду № 78466285, 11.12.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області

Справа № 213/3009/18

Номер провадження 1-кп/213/368/18

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Цапенко О.С.,

за участю прокурора – Скороход І.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4,

захисника – ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м. Кривому Розі об’єднане кримінальне провадження (ЄРДР №12018040740000984 від 13 вересня 2018 року, ЄРДР №12018040740000600 від 26 травня 2018 року, ЄРДР №12018040740001109 від 17 жовтня 2018 року) за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, 25/129, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сонячна, 8/80, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Інгулецького районного суду в м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обраного судом обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на час розгляду справи в суді.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив проти продовження йому запобіжного заходу.

Заслухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, має постійне місце мешкання, раніше не судимий, не працює, тому суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо нього такого запобіжного заходу як домашній арешт, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, немає, а тому слід продовжити йому запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні також заявила клопотання про продовження обраного судом обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на час розгляду справи в суді, оскільки ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно останнього, а саме вчинення ним нового кримінального правопорушення, можливість його переховування від суду, на даний час не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду справи, зазначив, що не має на меті скоєння кримінальних правопорушень та не має наміру переховуватись від суду.

Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду справи, просив змінити на більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання, проживає разом з бабусею, яка потребує догляду.

За змістом статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу двомісячного строку з дня надходження обвинувального акту до суду суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 листопада 2018 року. Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року вказаний запобіжний захід продовжено до 10 січня 2019 року.

Вислухав клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку інших учасників процесу, суд вважає, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: щодо можливості скоєння інших злочинів та переховування від органів досудового розслідування та/або суду у провадженні на даний час не відпали, у суду немає нових даних, на підставі яких такий запобіжний захід як тримання під вартою виявився б недоцільним, обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочинів, один із яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, тому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на час розгляду провадження в суді по 09 лютого 2019 року включно. Підстав для застосування більш м’яких видів запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 суд не бачить.

Разом з цим, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов’язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 183, 176-178, 181-183, 197, 331, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, - продовжити обраний ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2018 року - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на час розгляду провадження в суді, заборонивши йому цілодобово залишати житло за місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, - терміном на 60 (шістдесят) днів тобто по 09 лютого 2019 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити обраний ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2018 року запобіжний захід у виді тримання під вартою на час розгляду провадження в суді по 09 лютого 2019 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов’язків - двадцятьрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 540 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, після внесення якої ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави такі обов’язки: прибувати до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із встановленою періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов’язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі УДПтСУ в Дніпропетровській області № 3.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа УДПтСУ в Дніпропетровській області № 3 негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 1 та суддю Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Алексєєв