Ухвала суду № 78465435, 11.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/69

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2018 року м. Київ № 640/20522/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекції України (надалі - позивач), адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 із позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), адреса: 03055, АДРЕСА_1, у якій просить суд:

- зобов'язати відповідача знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_2 (кадастрові номери земельних ділянок - НОМЕР_1, НОМЕР_2) за власний рахунок.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Так, позивач вказує, що звернувся з позовною заявою про порушення його прав до Києво-Святошинського районного суду 30.01.2017, що зумовлено судовою практикою, яка існувала на момент звернення до суду.

З цього твердження випливає, що станом на січень 2017 року позивач був обізнаний про наявність підстав для звернення до суду.

При цьому, про зміну судової практики позивач достеменно дізнався ще 11.06.2018 року, коли провадження у справі за вказаним позовом було закрито із вказівкою на підсудність даної справи адміністративному суду, а тому позивач з вказаного моменту мав можливість звернутися до адміністративного суду відповідно до компетенції.

Проте, позивач в порядку апеляційного оскарження звернувся до Київського апеляційного суду, за результатами якого апеляційні скарги позивача відхилено рішенням від 13.11.2018. Суд звертає увагу позивача, що звернення до суду апеляційної інстанції було правом останнього, а не обов'язком.

Однією з підстав для задоволення вказаного клопотання позивачем наведено, крім того, процедурні аспекти, пов'язані з необхідністю переподанням позовної заяви до іншого суду, а також сплатою судового збору. Позивач зазначив, що при новому зверненні до суду від повинен був підготувати позов та сплатити судовий збір. Разом з тим, судом встановлено, що судовий збір в даній справі позивачем не сплачено. Натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано причини пропуску строку протягом всього періоду, а саме відсутнє належне обґрунтування пропуску строку звернення до суду саме до 03 грудня 2018 року (момент подання позовної заяви до суду засобами поштового зв'язку).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд дійшов висновку, що підстави вказані позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є не достатньо обґрунтованими та неповажними, а тому суд рекомендує позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку звернення до суду та зазначенням обставин, які унеможливили звернення позивача до суду з даним позовом, в т.ч. в період з 13.11.2018 по 03.12.2018.

Згідно з ч. 3 ст. 163 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 4 КАС України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762,00 грн.

У даній справі позивачем (суб'єктом владних повноважень) заявлено одну вимогу немайнового характеру. Тобто, позивач при зверненні до суду з позовною заявою мав сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову. Розглядаючи заявлене клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

В поданому до суду клопотанні про відстрочення сплати судового збору заявник не зазначає період, подію або календарну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору (на годину, на день, на рік тощо), а зазначає лише: «Відстрочити сплату судового збору за подання зазначеної позовної заяви». Такий виклад прохальної частини клопотання позбавляє суд можливості встановити його обґрунтованість та причини з яких позивач просить відстрочити сплату судового збору. Так, підстав для задоволення вказаного клопотання позивача суду не повідомлялось, а зі змісту позовної заяви не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення наведених статей процесуального закону надають суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких позивач відсутній (стаття 5 цього Закону).

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, в силу вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення сплати судового збору є неприпустимим.

Аналізуючи вказане вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин в якості підстави для задоволення поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору на цій стадії слід відмовити.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн за заявлену позовну вимогу немайнового характеру та подати відповідний оригінал документа про сплату судового збору.

Позивачем у позовній заяві, крім іншого, в якості третіх осіб вказано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Прокуратуру Київської області.

За змістом ст. 49 КАС України у адміністративному процесі можуть бути треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач у своїй позовній заяві не зазначає на чиїй стороні виступають зазначені вище треті особи (позивача або відповідача), а також не вказано на які права чи обов'язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду у даній справі. Також, позивачем не надано належного обґрунтування необхідності залучення у цій справі, у якості третьої особи, Прокуратури Київської області.

Враховуючи вищевикладене, суд рекомендує позивачу надати новий примірник позовної заяви з належним обґрунтуванням підстав для залучення вказаних третіх осіб у справі у відповідній кількості примірників.

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач у даному позові вказує наступних учасників справи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Прокуратуру Київської області.

Так, судом встановлено, що позивач надав докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Прокуратурі Київської області. Разом з тим, позивачем не надано доказів надіслання засобами поштового зв'язку копії позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_3.

Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати відповідний докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_3.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що частина наданих документів (додатків) до вказаної позовної заяви не оформленні належним чином та не відповідають вимогам до оформлення документів.

Відповідно до вимог до оформлення копій документів, визначених пунктами 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Належним чином засвідчено лише частину наданих документів. Інші копії документів, подані позивачем, не містять інформації про дату їх засвідчення, посаду, прізвище та ініціали особи, яка бере на себе відповідальність за те, що подані копії відповідають оригіналам, що суперечить вимогам стандарту ДСТУ 4163-2003. На підставі викладеного, суд рекомендує позивачу надати належним чином засвідчені копії доказів у справі у відповідній кількості примірників.

Крім того, відповідно до пунктів 7.1, 7.2 вимог стандарту ДСТУ 4163-2003, документи виготовляють на конторській друкарській машинці або за допомогою комп'ютерної техніки. Подані у подальших положеннях розміри стосуються документів, які мають розмір шрифту 12-14 друкарських пунктів. Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні й доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволено оформлювати рукописним способом. Текст документів, надрукованих на папері формату А4, рекомендовано друкувати через 1,5 міжрядкових інтервали, а формату А5 - через 1-1,5 міжрядкового інтервалу.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що надана до суду позовна заява має розмір шрифту 8-9 друкарських пунктів, а також низьку якість друку позову в цілому, що майже унеможливлює встановити її зміст. Відтак, суд вважає за необхідне, запропонувати позивачу надати новий примірник позовної заяви з розміром шрифту 12-14 друкарських пунктів та належною якістю друку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду:

- заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку звернення до суду та зазначенням обставини, які унеможливили звернення позивача до суду з даним позовом. До заяви мають бути додані письмові докази на підтвердження повідомлених в ній обставин;

- оригінал документу про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн за наступними реквізитами (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва");

- новий примірник позовної заяви з зазначенням підстав та обґрунтуванням необхідності залучення третіх осіб у справі, з розміром шрифту 12-14 друкарських пунктів та належною якістю друку;

- належним чином засвідчені документи (додатки) до позовної заяви;

- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії нового примірника позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_3 та іншим учасникам справи

- в разі зміни змісту позовної заяви подати її відповідно до вимог ст. 160 КАС України та у відповідній кількості примірників.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути у строк до десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись положеннями статей 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновленні строку звернення до суду.

2. Залишити позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України без руху.

3. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя Н.В. Клочкова