Рішення № 78465340, 07.12.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3706/17

Провадження № 2-а/210/95/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" грудня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із вищевказаним адміністративним позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в котрому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_5 по справі про адміністративне правопорушення №71-КР від 31 серпня 2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.96-1 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31 серпня 2017 року начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_5 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №71-КР, відповідно до якої вона була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень. Із зазначеною постановою про адміністративне правопорушення вона не згодна, та вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96-1 КУпАП, за вчинення якого на неї накладене стягнення, а під час притягнення її до відповідальності був допущений ряд грубих процесуальних помилок. Крім того, вважає, що при винесенні постанови, були порушені вимоги ст.ст.33, 280 КУпАП, які зобов'язують при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Таким чином, вважає наявними порушення порядку притягнення її до адміністративної відповідальності, що виразилося як в порушенні строку притягнення до адміністративної відповідальності, так і порушенні приписів ст.280 КУпАП.

Позивач ОСОБА_4 при розгляді справи присутньою не була, скористалася правом представництва своїх інтересів у суді зі сторони представника.

Присутня у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 12 лютого 2018 року, ордер серії ДП №1597/000011 від 20 березня 2018 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3032 від 03 березня 2016 року (а.с.94, 95, 96), надала пояснення по суті справи, заявлений адміністративний позов підтримала у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ньому, просила суд його задовольнити.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача, - Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, - ОСОБА_3 (довіреність №10-23/23-12/1441 від 21 серпня 2018 року, термін дії, до 31 грудня 2018 року (а.с.137), також надала пояснення по суті справи, проти адміністративного позову ОСОБА_4 заперечувала у повному обсязі в силу його необґрунтованості, з підстав, викладених у наданому до суду 06 липня 2018 року відзиві на адміністративний позов (а.с.103-105), посилаючись на законність та обґрунтованість винесеної постанови.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Згідно пп.10 п.1 Розділу VIІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, розгляд справи продовжено за нормами КАС в редакції від 15 грудня 2017 року, у зв’язку із чим, 21 червня 2018 року судом винесено ухвалу про подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Так, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

З письмових матеріалів справи судом встановлено, що у період з 01 серпня 2017 року до 16 серпня 2017 року, головними спеціалістами Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: «50099, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Панаса Мирного, будинок 18. Капітальний ремонт будівлі амбулаторії №5, КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6».

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки №07116082017, протокол про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2017 року відносно інженера технічного нагляду ОСОБА_4 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №83 від 16 серпня 2017 року (а.с.7, 8-9, 10-18).

31 серпня 2017 року начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_5 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №71-КР, відповідно до якої позивач ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96-1 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень (а.с.6).

Згідно з п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 06 квітня 1995 року №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією. Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;головні інспектори будівельного нагляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. У відповідності до п.16, 18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб’єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як передбачено у п.17, 19 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.

Згідно п.21 Порядку №553, якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта. У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно ч.7 ст.96-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій, що полягає у здійсненні технічного нагляду з порушенням вимог законодавства, та тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює технічний нагляд, від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки ч.7 ст. 96-1 КУпАП є бланкетною нормою і передбачає загальну відповідальність за здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства, то оскаржувана постанова має містити в собі конкретизацію матеріальних норм і правил, які було порушено позивачем.

В даному випадку, в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_4 допустила порушення ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.6 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903.

В ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» вказано, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Згідно з п.6 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури передбачені права особи що здійснює технічний нагляд по відношенню до підрядника, так інженер технічного нагляду має право вимагати від підрядника: 1) виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; 2) зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів; 3) проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування; 4) усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду; 5) зупинення виконання: робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт; будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об'єкта або загрози обвалу конструкцій та вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії.

Таким чином, в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення повноважними особами відповідача не зазначено суть правопорушення із зазначенням норм законодавства, які конкретно були порушені. Посилання на ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.6 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури взагалі не відображає наявність самого факту порушення та зовсім не конкретизує його складу, ці посилання не можна вважати належним правовим обґрунтуванням наявності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.7 ст.96-1 КУпАП, адже ці норми матеріального права не передбачають обов’язків осіб що здійснюють технічний нагляд, а містять перелік їх прав під час здійснення технічного нагляду.

Вказані вище порушення також вказані в Акті перевірки дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №07116082017 та зазначено перелік актів на закриття прихованих робіт які не підписані представником технічного нагляду та представником авторського нагляду.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача щодо того, що ані в акті перевірки, а ні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення посадовими особами відповідача не надано належної правової оцінки зазначеному переліку Актів на приховані роботи, та не вказано які саме відхилення від проектних рішень були допущені підрядником, які матеріали були застосовані під час будівництва з боку підрядника що не відповідають вимогам нормативних документів.

Вказані в переліку Акти на закриття прихованих робіт складені та підписані виключно представником підрядника, мають цілу низку недоліків в них відсутні посилання на конкретні номери креслень проекту, адже відповідно до вимог будівельних норм опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах об'єкта будівництва із зазначенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються, а в тих копіях Актів на закриття прихованих робіт які приведені у якості доказів по справі відсутній подібний опис робіт. Крім того порядок виконання робіт та складання актів не відповідає Графіку виконання робіт затвердженому генпідрядником ПП «НВП Строймонтажналадка». Акти складені з порушенням календарної послідовності виконання робіт, декілька актів взагалі не можливо прочитати, крім того містять ознаки виправлень в календарних датах.

На момент складання вказаного переліку Актів на закриття прихованих робіт діяли ДБН А.3.1-5-2009 «ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА».

Відповідно до п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 на кожному об’єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К.

Згідно з п.9.8.1. ДБН А.3.1-5-2009 приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку К. Основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт, наведено у додатку ОСОБА_6 видів робіт на конкретному об’єкті будівництва, для яких необхідне складання актів на закриття прихованих робіт, згідно з ДБН А.2.2-3 наводиться у робочій документації для будівництва. Приймання здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (9.11). Пунктом 9.11.2. передбачено, що технічний нагляд за дотриманням під час будівництва проектних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також за обсягами робіт забезпечує замовник згідно з «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури». У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення будівництва об’єкта.

Приховані роботи - це роботи з будівництва об’єкта, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил та технічних умов.

Відповідно до вимог додатку В до ДБН А.3.1-5-2009 перелік всіх актів, що підлягають оформленню на даному об’єкті будівництва, в календарному порядку наводиться в таблиці 2 загального журналу робіт. Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах будівлі або споруди з означенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються.

Додатком Д ДБН А.3.1-5-2009 затверджена форма Акту на закриття прихованих робіт в якій чітка вказано, що керівник генпідрядної організації заздалегідь інформує членів комісії про дату і місце її роботи.

В редакції ДБН А.3.1-5-2016 «УПРАВЛІННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА» що діє з 01.01.2017 (на момент перевірки діючі) Відповідно до обов’язкового додатку В а саме форми сторінок Акта на закриття прихованих робіт міститься Примітка. Керівник генпідрядної організації не пізніше ніж за 5 робочих днів інформує учасників про дату і місце проведення роботи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, замовник (забудовник) може забезпечити здійснення технічного нагляду на підконтрольних об'єктах будівництва, зокрема, у такий спосіб як залучення на договірних засадах третіх осіб (суб'єктів господарювання, які мають отриману у встановленому порядку ліцензію на провадження такої діяльності).

При цьому, судом встановлено, що 05 квітня 2016 року було укладено Договір №26-16 про надання технічного нагляду між Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Криворізької міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію 2 227 000 0000 035132 та кваліфікаційного сертифікату Серія АТ №003601 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, по об’єкту - «Капітальний ремонт будівлі амбулаторії №5 КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Криворізької міської ради, розташованої за адресою, вул. Панаса Мирного, 18 в м. Кривому Розі» (а.с.19, 20, 21).

Технічний нагляд здійснювався відповідно до п.6.1. Договору в період з 05 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно. Виїзди проводилися регулярно. Зауваження щодо виконання робіт записувались у журнал загальновиробничих робіт. Прийняті, та засвідчені об’єми та якість виконаних робіт оформлювались актами форми КБ-2в та актами на закриття прихованих робіт.

Враховуючи склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.7 ст.96-1 КУпАП що полягає у здійсненні технічного нагляду з порушенням вимог законодавства та те, що з оскаржуваної постанови від 31 серпня 2017 року, протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вбачається, що вони були складені 16 серпня 2017 року, а технічний нагляд по об’єкту - «Капітальний ремонт будівлі амбулаторії №5 КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Криворізької міської ради, розташованої за адресою, вул. Панаса Мирного, 18 в м. Кривому Розі» здійснювався ОСОБА_4 в період з 05 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно. Тобто, ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності вже після спливу терміну притягнення до адміністративної відповідальності, який закінчився 28 лютого 2016 року.

Відтак, оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб’єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, невідповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_5 по справі про адміністративне правопорушення №71-КР від 31 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.96-1 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч.7 ст.96-1 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено у нарадчій кімнаті 07 грудня 2018 року.

Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.

Суддя: Н. Ю. Вікторович