Рішення № 78464843, 03.07.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа №200/2048/18-ц

Провадження №2/200/1698/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Щевцова Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1, 49000, м.Дніпро, вул.Новошкільна, 65а/ до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» /ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул.Грушевського, 1д/, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 /01001, АДРЕСА_1/, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області /49101, м.Дніпро, вул.Старокозацька, 56/ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А :

07.02.2018 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 7314, відповідно до якого було стягнуто на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ОСОБА_2 за кредитним договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року грошові кошти у розмірі 148370,10 гривень.

В обґрунтування позову вказала, що 05 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 7314, яким стягнуто на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ОСОБА_2 за кредитним договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року грошові кошти у розмірі 148370,10 гривень, які складаються з наступних сум: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4176,60 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 34044,59 грн.; заборгованість з комісії у розмірі 102607,48 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 7041,43 грн. витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800 гривень 00 копійок. З моменту укладення кредитного договору № DNH4KS11411160, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, минуло вже більше 12 років та жодних вимог про сплату грошового зобов’язання від кредитора вона не отримувала. Позивач вважає, що нотаріусом було допущено помилку стосовно сум заборгованості та він переплутав суму комісії та суму пені, яка була нарахована банком і стягнув з неї 102607,48 гривень заборгованості з комісії, яка взагалі відсутня. Також, позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусом з неї було стягнуто заборгованість по відсоткам у розмірі 34044,59 грн. з порушенням строків позовної давності та стягнуто пеню (штраф) за 12 років з порушенням встановленого строку позовної давності в один рік.

08.02.2018 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Дану ухвалу отримано Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 26.02.2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 – 27.02.2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» - 27.02.2018 року.

07.03.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в якому відповідач зазначив, що посилання позивача на те, що виконавчий напис вчинено зі спливом строку позовної давності, є невірним, адже пунктом 2.7.3.7.6. публічного кредитного договору передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом за цим договором встановлюється сторонами тривалістю в 50 років, а неустойка, відповідно до ст. 546 ЦК України, є одним з видів забезпечення виконання зобов`язань, а не цивільно-правовою відповідальністю та він не є належним відповідачем по даній справі, а належним відповідачем є особа на користь якої було вчинено виконавчий напис. Просив розглянути справу за його відсутністю та відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.04.2018 року позивач направила до суду відповідь на відзив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в якому висловила свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

24.05.2018 року відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на виконання ухвали від 08.02.2018 року надав до суду копії витребуваних документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса.

16.04.2018 року третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області отримав відповідь позивача на відзив.

18.04.2018 року відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» отримав відповідь позивача на відзив.

02.05.2018 року відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 отримав відповідь позивача на відзив.

Відповідач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відзив на позовну заяву суду не надав.

Третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву суду не надала.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Вимоги щодо строку розгляду справи не кореспондуються з положеннями ст. 278 ЦПК України, яка встановлює строки подання заяв сторін по суті справи, які, в свою чергу, залежать від часу отримання ухвали про відкриття провадження, надісланої рекомендованим листом з повідомленням учасникам справи, згідно ч. 11 ст. 272 ЦПК України, часу отримання заяв сторін по суті справи, які ними надсилаються в порядку ч. 4 ст.178, ч. 3 ст. 179, ч. 3 ст. 180, ч. 3 ст. 181 ЦПК України іншим учасникам справи. В цей же час, суд не може обмежити право сторін на подання заяви по суті справи лише з підстави спливу строку, передбаченого ст. 275 ЦПК України, якщо ухвалу про відкриття спрощеного провадження, заяву по суті справи іншої сторони, отримано такою стороною з поважних причин за межами цього строку, оскільки це призведе до порушення процесуального права.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.08.2005 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про надання кредиту у сумі 4967,44 грн. на строк 24 місяці по 17.08.2007 року з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09 % у місяць (а.с. 48).

05 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 7314, яким стягнуто на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року у розмірі 148370,10 гривень, які складаються з наступних сум: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4176,60 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 34044,59 грн.; заборгованість з комісії у розмірі 102607,48 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 7041,43 грн. витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800 гривень 00 копійок.

У виконавчому написі від 05.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зазначено, що стягнення проводиться за період 4310 днів, а саме: з 20.08.2005 року по 08.06.2017 року (а.с. 46).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 1.1., 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.5. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Згідно п. 2.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно п. 1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу.

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.п.2 п. 3.1 та 3.3. п. 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 року (надалі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Відповідно до положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 19.03.2014 року викладеного у справі №6-20цс14, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таке право виникло в Банку з моменту непогашення чергових платежів по кредитному договору.

З матеріалів справи, а саме з заяви про надання кредиту від 20.08.2005 року (а.с. 48) та розрахунку заборгованості за договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року станом на 08.06.2017 року (а.с. 49, 50) що Відповідач-1 надав нотаріусу для вчинення виконавчого напису, вбачається, що кредит надавався на строк 24 місяці по 07.08.2007 року, а право вимоги у кредитора виникло 29.11.2005 року, натомість в самому виконавчому написі зазначено, що стягнення здійснюється за період з 20.08.2005 року по 08.06.2017 року.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 7314 від 05.07.2017 року із порушенням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», адже з дня виникнення права вимоги минуло вже більше трьох років.

Відповідно до п. 1.2. Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений Постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року (надалі - Постанова КМУ) кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що для вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусу був наданий розрахунок заборгованості за договором розрахунку сум заборгованості за договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року станом на 08.06.2017 року, а не виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Слід зазначити, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог, як встановлено судами, не було подано нотаріусу первинних документів, щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем зазначеного у виконавчому написі, були безспірними.

Відповідно до п. 4.10 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», що затверджене Постановою НБУ № 254 від 18.06.2003 року (надалі - Положення) первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банками самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 10 Узагальнення «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (Закон № 996-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості, що був наданий ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» нотаріусу не містить номеру особового рахунку, коду банку, у якому відкрито рахунок, коду валюти, суми вхідного залишку за рахунком, коду банку-кореспондента, номеру рахунку кореспондента, номеру документа, суми оборотів за дебетом та кредитом рахунку, суми вихідного залишку, в зв`язку із чим не відповідає вимогам п. 5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N254, оскільки по суті дана виписка є типовим розрахунком заборгованості складеного ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Розрахунок суми заборгованості, підготовлений працівниками ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» щодо наявності грошового зобов'язання позивача по тілу кредиту, відсотках є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» до позивача.

Правовим висновком Верховного Суду України у цивільній справі № 6-887цс17 з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до пп. 5.1 та 5.2. п. 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Натомість з витребуваних від нотаріуса документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис вбачається, що для вчинення виконавчого напису було надано завірену працівниками ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» копію заяви позичальника № DNH4KS11411160 (а.с. 48) та копію заяви позичальника про надання кредиту від 20.08.2005 року та відповідно виконавчий напис не було вчинено на оригіналі документа, що свідчить про порушення нотаріусом при вчиненні виконавчого напису вимог пп. 5.1 та 5.2. п. 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Також, вчиняючи виконавчий напис нотаріусом було допущено помилку, щодо сум заборгованості, зокрема із розрахунку сум заборгованості за договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року станом на 08.06.2017 року (а.с. 49,50) на підставі якого був вчинений виконавчий напис вбачається, що заборгованість з комісії складає 0 грн (14 колонка розрахунку заборгованості). Натомість нотаріус вчиняючи виконавчий напис за реєстровим номером 7314 від 05.07.2017 року стягнув з позивача заборгованість з комісії у розмірі 102607,48 грн., якої не існує.

Вищевказані порушення чинного законодавства, наявні у вчиненому виконавчому написі, а також у документах, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, свідчать про відсутність підстав для безспірного задоволення вимог ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» до позивача та про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, які підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог позивача в частині його вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову в загальному розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 3.2. 3.3., п.3; пп. 5.1, 5.2 п. 5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.526,530,1054 ЦК України, ст. ст.4,10,11,76-81, 141, ст.263-265, 274 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №7314 відповідно до якого було стягнуто на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ОСОБА_2 за кредитним договором № DNH4KS11411160 від 20.08.2005 року грошові кошти у розмірі 148370,10 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» /ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул.Грушевського, 1д/, на користь ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1, 49000, м.Дніпро, вул.Новошкільна, 65а/ судові витрати по сплаті судового збору у сумі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 /01001, АДРЕСА_1/ на користь ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1, 49000, м.Дніпро, вул.Новошкільна, 65а/ судові витрати по сплаті судового збору у сумі 352, грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Шевцова