Рішення № 78464455, 06.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3594/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: Ратушної Т.С., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 31.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що 31.01.2018 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідач листами від 27.04.2018 року №1015/Ш-8, та від 21.09.2018 року №2128/Ш-8 відмовив ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком, при цьому зазначивши, що за результатами вивчення поданих документів встановлено факт отримання позивачем пенсії, а в квітні 2014 року для продовження виплати пенсії у зв'язку втратою годувальника пенсійну справу ОСОБА_3 направлено в м. Севастополь АР Крим за новим місцем проживання позивача. З метою уникнення подвійної виплати пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запити (від 16.03.2018 року №5120/03 та повторно від 10.09.2018 року) до виконавчої дирекції Пенсійного фонду Російської Федерації (м. Москва) щодо періоду перебування на обліку та отримання ОСОБА_3 пенсії в органах Пенсійного фонду Російської Федерації. Станом на 18.09.2018 року відповіді на запити не отримано. Питання призначення пенсії за віком буде розглянуто за результатами отримання інформації на запити до виконавчої дирекції Пенсійного фонду Російської Федерації (м. Москва).

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, тому звернулась в суд з вказаними позовними вимогами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 17.04.2014 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов запит №2322/02 від 11.04.2014 року Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі із проханням надіслати пенсійну справу ОСОБА_3, у зв'язку з її переїздом на постійне місце проживання в АДРЕСА_2

Зазначив, що 29.04.2014 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на запит №2322/02 від 11.04.2014 року надіслано пенсійну справу №2702005928 ОСОБА_3 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі.

Вказав, що згідно атестату про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання № 131 від 22.04.2014 року, ОСОБА_3 як одержувачку пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області знято з обліку 01.05.2014 року.

Зазначив, що з метою уникнення подвійної виплати пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запити (від 16.03.2018 року №5120/03 та повторно від 10.09.2018 року) до виконавчої дирекції Пенсійного фонду Російської Федерації (м. Москва) щодо періоду перебування на обліку та отримання ОСОБА_3 пенсії в органах Пенсійного фонду Російської Федерації. Станом на 18.09.2018 року відповіді на запити не отримано. Питання призначення пенсії за віком буде розглянуто за результатами отримання інформації на запити до виконавчої дирекції Пенсійного фонду Російської Федерації (м. Москва). Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що з 16.08.2000 року по 31.03.2005 року ОСОБА_3 отримувала пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок загального захворювання, а з 01.06.2005 року по 30.04.2014 року - пенсію у зв'язку з втратою годувальника в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

17.04.2014 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов запит №2322/02 від 11.04.2014 року Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про надіслання пенсійної справи ОСОБА_3, у зв'язку з її переїздом на постійне місце проживання в АДРЕСА_2

Згідно атестату про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання №131 від 22.04.2014 року, ОСОБА_3 як одержувачку пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області знято з обліку 01.05.2014 року.

29.04.2014 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на запит №2322/02 від 11.04.2014 року надіслано пенсійну справу ОСОБА_3 №2702005928 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі.

31.01.2018 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідач листами від 27.04.2018 року №1015/Ш-8, та від 21.09.2018 року №2128/Ш-8 відмовив ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком, зазначивши, що за результатами вивчення поданих документів встановлено, що ОСОБА_3 з 16.08.2000 року по 31.03.2005 року отримувала пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок загального захворювання, а з 01.06.2005 року по 30.04.2014 року - пенсію у зв'язку з втратою годувальника в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. В квітні 2014 року для продовження виплати пенсії у зв'язку втратою годувальника пенсійну справу ОСОБА_3 направлено в м. Севастополь АР Крим за новим місцем проживання позивача. З метою уникнення подвійної виплати пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запити (від 16.03.2018 року №5120/03 та повторно від 10.09.2018 року) до виконавчої дирекції Пенсійного фонду Російської Федерації (м. Москва) щодо періоду перебування на обліку та отримання ОСОБА_3 пенсії в органах Пенсійного фонду Російської Федерації. Станом на 18.09.2018 року відповіді на запити не отримано. Питання призначення пенсії за віком буде розглянуто за результатами отримання інформації на запити до виконавчої дирекції Пенсійного фонду Російської Федерації (м. Москва).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною шостою статті 92 Конституції України встановлює, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійною забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

В силу ч.1 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи:

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Частиною 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача та підтверджується матеріалами справи, що 31.01.2018 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем були додані передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи, а саме: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудова книжка, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб.

Судом враховано, що згідно паспорта громадянина України ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 виданого 24.12.1996 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області (копія якого міститься в матеріалах справи), місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3

Вказана обставина підтверджується також персональною обліковою карткою пільговика, виданої УПСЗН Хмельницької міської ради 28.11.2018 року за №30315.

Відтак, суд погоджується з позицією представника позивача, що ОСОБА_3 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком до належного пенсійного органу (Управління ПФУ у м. Хмельницькому) за місцем свого проживання (реєстрації), вказаного у паспорті громадянина України.

Суд вважає, що оскільки офіційного підтвердження про перебування на обліку та отримання ОСОБА_3 пенсії в органах Пенсійного фонду Російської Федерації відповідачем суду не надано, тому в Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було передбачених законодавством підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії за віком з 31.01.2018 року, тобто з дати звернення позивача із відповідною заявою до відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем, на якого покладено тягар доказування правомірності своїх дій, не було надано суду жодних належних доказів наявності передбачених законодавством підстав, які б перешкоджали можливості призначити позивачу виплату пенсії за віком після її звернення, зокрема факту отримання пенсії від органів Російської Федерації на час подання заяви до відповідача, а також те, що сам позивач заперечує цей факт і матеріали справи свідчать, що ці твердження ґрунтуються на об'єктивних обставинах, тому суд дійшов висновку, що права позивача підлягають відновленню з 31.01.2018 року.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Крім того, суд зазначає, що аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №127/3818/17.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, при розгляді цієї адміністративної справи суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом присудження до негайного виконання виплати пенсії ОСОБА_3 у межах суми стягнення за один місяць.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. Відтак, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь ОСОБА_3 необхідно присудити 704,80 грн. судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії ОСОБА_3 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 31.01.2018 року.

Присудити до негайного виконання виплату пенсії ОСОБА_3 у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 704,80грн (сімсот чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 грудня 2018 року

Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер