Ухвала суду № 78464387, 10.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2018 року м. Київ № 826/6991/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації третя особа ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5про визнання протиправним та скасування рішення № 3 від 08.02.2018 року та розпорядження № 117 від 19.02.2018 року, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 11, код ЄДРПОУ 37388222), Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 11, код ЄДРПОУ 37448223), третя особа ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішення Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, оформленого Протоколом №3 від 08.02.2018 року комісії з питань захисту прав дитини та розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 117 від 19.02.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

06 грудня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) подали зустрічну позовну заяву про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - заявники) пред'являють її до ОСОБА_1 з наступними позовними вимогами:

- визнати рішення Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформленого Протоколом № 3 від 08.02.2018 комісії з питань захисту прав дитини;

- визнати Розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №117 від 19.02.2018;

- визнати обмін дійсним.

Частиною першою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Участь третіх осіб в адміністративній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірними правовідносинами. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.

Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмету спора. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно) з приводу якого виник спір, таким по цій справі є рішення Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, оформленого Протоколом №3 від 08.02.2018 року комісії з питань захисту прав дитини та розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 117 від 19.02.2018 року.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору вступають у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін. Позов пред'являється до тієї з сторін, яка порушує права третьої особи.

Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, в якій поряд з іншими, передбаченими ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України реквізитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрунтовують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що стверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін. Саме на нього і на об'єкт їх матеріального спору спрямовується вимога третьої особи, повністю чи частково виключаючи вимогу позивача або зустрічний позов відповідача. Але такою вимога третьої особи стане тоді, коли вона матиме спільні елементи з первісним позовом. В обох вимогах - спільний предмет, оскільки він визначається одними і тими ж спірними матеріальними правовідносинами. Збігається і зміст позовів, оскільки самостійна вимога за правилом ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України заявляється на предмет спору, тобто повинна суміщатися з первісною. А оскільки наявність обох вимог пов'язана з різним суб'єктним складом, то підстави їх різні, тому що вони покликані обґрунтувати належність суб'єктів до справи такими особами і їх права на предмет спору.

Отже, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, необхідно привести у відповідність до вищевикладеного заяву про вступ у справу в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (позовну заяву).

Крім того, оскільки треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору вступають у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог вказаної норми, в позовній заяві заявниками не зазначено про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 6 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" изначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Згідно з ч.ч. 3, 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру та подано одночасно кількома позивачами, судовий збір належить сплатити кожному заявнику окремо за кожну з вимог в розмірі 704,80 грн. (1762,00 грн. х0,4).

Заявниками в адміністративному позові заявлені 3 (три) вимоги немайнового характеру, отже, у даному випадку судовий збір дорівнює 2 114,40 грн.(704,80 грн. х 3), який необхідно сплатити кожному заявникові окремо.

Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що заявниками всупереч вимог частини другої статті 94, частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку, що заявникам необхідно уточнити позовні вимоги або суб'єктний склад, оскільки зі змісту заяви позивачів неможливо встановити, що саме просять вирішити заявники.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Як вбачається зі змісту поданої заявниками заяви, позовні вимоги заявлені до ОСОБА_1, проте даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного суд, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у встановленому розмірі та порядку, уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи, належним чином засвідчених копій документів доданих до позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа