Рішення № 78464302, 11.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3668/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) 07.11.2018 (відповідно до відмітки пошти на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області) та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії з урахуванням 5% до основного розміру пенсії, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'', з 08.08.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов мотивовано тим, що він має право на включення до розрахунку пенсії за вислугу років 5%, оскільки був звільнений з органів внутрішніх справ через хворобу.

Ухвалою судді від 12.11.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову та зазначив, що оскільки позивач звільнений в запас через хворобу та його вислуга на день звільнення в календарному обчисленні складає 21 рік 5 місяців 16 днів, обчислити розмір його пенсії з урахуванням додаткових 5% немає законних підстав. Пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства, що складає 53% відповідних сум грошового забезпечення.

Також вважає безпідставними посилання позивача на Закон України «Про Національну поліцію», оскільки право на отримання додаткових 5% до пенсії мають військовослужбовці, звільнені зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Однак, у наказі про звільнення ОСОБА_1 вказано підставу звільнення, - пункт 64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.05.2009 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням від 22.07.2009 серії ААД №246857 (а.с. 10).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою, пенсія позивачу призначена у розмірі 53% грошового забезпечення (21 рік вислуги) (50% основний розмір і 3% за рік служби понад 20 років) (а.с. 27, 28-29).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом УМВС України в Чернігівській області від 22.05.2009 №89о/с ОСОБА_1 звільнено з органів МВС в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «б» (через хворобу) Положення про походження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 11, 30).

Відповідно до витягу з наказу від 22.05.2009 №89о/с та розрахунку, вислуга років позивача у календарному обчисленні станом на день звільнення складала 21 рік 05 місяців 16 днів (а.с. 11, 28-29). В пільговому обчисленні вислуги років не має.

При цьому, згідно із свідоцтвом про хворобу №553, виданим ВЛК 30.04.2009 за розпорядженням ВК Прилуцького МВ УМВС України, захворювання позивача, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 12).

08.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУНП України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 58% від суми щомісячного грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, тобто з урахуванням до основного розміру пенсії додаткових 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в міліції (а.с. 13-14).

Листом від 15.08.2018 за №23779/03/Б-12 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки він звільнений в запас за пунктом 64 «б» (через хворобу), та його вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складала 21 рік 5 місяців 16 днів (а.с. 15).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою статті 46 Конституції України проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон№ 2262-ХІІ).

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №2262 - XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набирала чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», встановлено грошове забезпечення поліцейських.

Постановою Кабінету Міністрів від 18 листопада 2015 року №947, чинною станом на 01 січня 2016 року, внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та затверджено нові схеми посадових окладів керівних працівників та спеціалістів міжрегіонального та регіональних територіальних органів МВС та керівних працівників та спеціалістів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції.

Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, таке збільшення є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

Позивач вважає, що його пенсія підлягає перерахунку з урахуванням пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-XII із розрахунку 58% відповідних сум грошового забезпечення (як звільненому з ОВС України «через хворобу»).

В свою чергу, пунктом «а» статті 13 Закону №2262 - XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що зміни до статті 13 цього Закону внесено згідно із Законом №580-VIII від 02 липня 2015 року та застосовуються до осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктами 2, 3 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції: 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції.

Отже, необхідною обставиною, з існуванням якої законодавець пов'язує наявність у особи права на призначення пенсії у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, є звільнення у відставку за віком або за станом здоров'я, на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом УМВС України в Чернігівській області від 22.05.2009 №89о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, ОСОБА_1 - підполковник міліції, звільнений в запас за пунктом 64 «б» (через хворобу) з 22 травня 2009 року. Вислуга на день звільнення складала 21 рік 05 місяців 16 днів (а.с. 11).

Таким чином, на момент звільнення з ОВС у ОСОБА_1 не було права на призначення пенсії у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення, а ГУПФ України в Чернігівській області дотримано вимог законодавства України та правомірно призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 53% (50% за вислугу років + 3% за кожний рік вислуги понад 20 років).

Фактично позивач звертаючись до ГУПФ України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 5% до грошового забезпечення, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, просив призначити йому пенсію в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, факт встановлення свідоцтвом про хворобу №553 (а.с. 12) того, що позивач непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, жодним чином не змінює причину звільнення ОСОБА_1 з ОВС, та, в силу вимог Закону №2262-XII, не створює законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з її збільшенням на 5% відповідних сум грошового забезпечення.

Відтак, оскільки позивача звільнено з органів внутрішніх справ 22.05.2009, та в Національній поліції позивач службу не проходив, суд вважає, що стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» не може застосовуватись до ОСОБА_1

Крім того, розмір пенсії у відсотковому співвідношенні до грошового забезпечення позивачу визначався при її призначенні з 23.05.2009, а статтею 63 Закону №2262-XII чітко визначено, що пенсія підлягає перерахунку виключно у зв'язку із зміною лише розміру грошового забезпечення, при цьому цією правою нормою не передбачено перерахунок пенсії у відсотковому розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивача звільнено зі служби в запас через хворобу, то відповідно до наведених норм він не має права на призначення пенсії у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення, яка призначається звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я та на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частин першої та другої статті 77, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та у його задоволенні ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 11.12.2018.

Суддя С.В. Бородавкіна