Ухвала суду № 78464020, 11.12.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/379/17 Провадження по справі 2/687/472/2018

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"11" грудня 2018 р. смт.Чемерівці

Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

Головуючого судді Кулєбякіна В.О.,

з участю секретаря Литовченко В.К.,

прокурора – Тустановської Н.В.,

представника третьої особи на стороні

позивача ОСОБА_1 управління

Держгеокадастру у Хмельницькій області – ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 РДА – ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника третьої особи на стороні

відповідача ОСОБА_8 сільської ради – ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави, третя особа на стороні позивача ОСОБА_10 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільська рада Чемеровецького району Хмельницької області, ПП «Кочубіївське» про скасування розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ :

Керівник Городоцької місцевої прокуратури звернувся до Чемеровецького районного суду з позовом в інтересах держави, третя особа на стороні позивача ОСОБА_10 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільська рада Чемеровецького району Хмельницької області, ПП «Кочубіївське» про скасування розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Прокурор позов підтримує, просить його задоволити.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_10 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області покладається на думку суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 РДА позов не визнає.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7 заявив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільської ради позов не визнав.

ПП «Кочубіївське» в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

у своїй Постанові від 13.06.2018 року винесеній у вказаній справі Верховний суд зазначив: відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), N 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, N 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 N 1697-VII "Про прокуратуру".

У частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що суб’єкт владних повноважень в інтересах якого прокурор звернувся до суду позов не підтримав, і повноважень на представництво інтересів прокурору не надавав, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави, третя особа на стороні позивача ОСОБА_10 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_8 сільська рада Чемеровецького району Хмельницької області, ПП «Кочубіївське» про скасування розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кулєбякін В.О.