Рішення № 78463724, 10.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4505/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Орленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправної відповіді та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправної відповіді від 23.08.2018р. №02/-01-39/5508 Одеської обласної державної адміністрації якою відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зобов'язання надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповіді Одеської обласної державної адміністрації від 23.08.2018р. №02/-01-39/5508 містяться підстави відмови у видачі дозволу, що не зазначені у інформаційній картці послуги та що ст. 9-1 Закону України «Про природно заповідний фонд України», на яку посилається відповідач, не містить таких підстав відмови видачі дозволу, як наявність адміністративних штрафів. Разом з тим, позивач наголосив, що відповідно до відповіді Чорноморського бассейнового управління Державного агенства рибного господарства від 26.03.2018р. відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.3 ст.85 КУпАП, однак ОСОБА_2 не був визнаний виним у порушенні вказаної норми КУпАП.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у адміністративному позові та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з підстав, викладених у видзиві на адміністративний позов від 31.10.2018р., зазначивши, що підставою для відмову ФОП ОСОБА_2 у видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, стало те, що заява позивача не містила обґрунтування потреби у використанні ресурсів та порушення позивачем умов прородокористування режиму територій природно-заповідного фонду. Так, відповідач зазначив, що за інформацією Чорноморського бассейнового управління Державного агенства рибного господарства, викладеної у листі від 20.08.2018р. №1-2-6/1351-18 щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.85 КУпАП. Також, відповідно до доручення голови державної адміністрації від 10.08.2017р. №Д/01/01-19/43 була утворена робоча группа, з метою вивчення питань щодо здійснення господарської діяльності прилеглої до національного природного парку «Тузловські лимани» території Піщаної коси Чорного моря у межах Татарбунарського району та що за результатами обстеження робочою группою вказаної території (1,2 км піщаної коси Чорного моря) були виявлені факти порушення ФОП ОСОБА_2 норм прородоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами. Як зазначено відповідачем, зафіксовані факти порушення позивачем норм природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами підтверджуються інформацією Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря. Отже, на думку відповідача, діяльність позивача, який допустив порушення норм природоохоронного законодавства не узгоджкється та є несумісною з діяльністю в межах територій та обґєктів природно-заповідного фонду.

21.11.2018р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому ФОП ОСОБА_2 зазначив що факт причетності позивача до порушення ч.3 ст.85 КУпАП не було встановлено судом під час розгляду адміністративної справи. Також, позивач зазначив, що посилання відповідача на відсутність обгрунтування потреби у використанні ресурсу безпідставна, оскільки в наданій позивачем заяві зазначено, що метою отримання дозволу є бажання позивача у вилові рибних ресурсів в межах затверджених лімітів, що підтверджується листом з НПП «Тузлівські лимани». Також, позивач наголосив, що відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законом не допускаються, при цьому жодних доказів невідповідності наданої позивачем заяви та доданих до неї документів вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, відповідачем не надано.

03.12.2018р. до суду надійшли заперечення Одеської обласної державної адміністрації у яких відповідачем зазначено, що допущена позивачем та визнана ним протиправна діяльність призвела до порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду. Також, відповідачем зазначено, що враховуючи що встановлені чиним законодавством види використання можуть здійснюватись лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та обґєктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих обґєктів, то діяльність позивача, не узгоджується з цим.

Ухвалою суду від 08.10.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

13.08.2018р. ФОП ОСОБА_2 зернувся до Одеської обласної державної адміністрації (Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації) через центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради із заявою № Ф1-107849-ю/л про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та обґєктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення(а.с.44).

Листом Одеської обласної державної адміністрації від 23.08.2018р. №02/01-39/5508 відмовлено ФОП ОСОБА_2 у видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та обґєктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (а.с.13-14). Підставою для відмови у видачі вказаного дозволу стало те, що клопотання ФОП ОСОБА_2 від 13.08.2018р. не містить обгрунтування потреби у використанні ресурсу. Також те, що Чорноморським басейновим управлінням державного агенста рибного господарства зафіксовано факт порушення фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2 вимог природоохоронного законодавства, а саме правил рибальства, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст.85 КУпАП (лист від 20.08.2018р. №1-2-6/1351-18). Крім того, відповідно до інформації Державної екологічної інспекції Північно -Західного регіону Чорного моря (лист від 23.08.2018р №2812/07) з результатами обстеження території 1,2 км піщаної коси Чорного моря у межах Татарбунарського району Одеської області, в рамках роботи робої групи утвореної головою Одеської обласної державної адміністрації від 10.08.208р. №Д/01/01-19/43, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря виявлено факти порушення фізичною особою-підпрємцем ОСОБА_2 норм природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначені Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року N2456-XII.

Відповідно до ч.1, 7 ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі.

Частиною 5 Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459 визначено, що видача дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача з обґрунтуванням потреби в цих ресурсах та погоджується з органами, визначеними статтею 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"

Таким чином, Положенням №459 визначений обовґязок природокористувача під час звернення із клопотанням(заявою) вказати обґрунтування потреби у відповідних ресурсах.

Частиною 9 ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.

При цьому, суд враховує, що ч.6 Положення №459 визначено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"

Так, ч.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Враховуючи викладене та те, що ФОП ОСОБА_2 звернувся із заявою про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та обґєктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення без зазначення обґрунтування потреби у відповідних ресурсах, тобто із заявою про надання дозволу яка не відповідає вимогам Положення №459, що фактично є подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, суд приходить до висновку, що Одеська обласна державна адміністрація правомірно відмовила позивачу у видачі вищезазначеного дозволу.

При цьому, суд не погоджується із посиланням представника Одеської обласної державної адміністрації на притягнення заявника до адміністративної відповідальності та порушення ФОП ОСОБА_2 природоохоронного законодавства, враховуючи наступне.

Так, постановою Чорноморського рибоохоронного патруля №000194/130 Завадського Леоніда Валерійовича, 22.06.1985року народження, який є відповідальним за лов риби ФОП «ОСОБА_2.» при перевірці журналу обліку вилучених водних біоресурсів №2 встановлене неохайне ведення журналу, що є порушенням ч.3 ст.85 КУпАП, у звґязку з чим на Завадського Л.В. накладено адміністративний штраф у розмірі 170,00грн.(а.с.67). Таким чином, докази притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.85 КУпАП до суду надано не було.

При цьому, інформація Державної екологічної інспекції Північно -Західного регіону Чорного моря (лист від 23.08.2018р №2812/07) на яку посилається відповідач у оскаржуваному рішенні, з результатами обстеження території 1,2 км піщаної коси Чорного моря у межах Татарбунарського району Одеської області, в рамках роботи робої групи утвореної головою Одеської обласної державної адміністрації від 10.08.208р. №Д/01/01-19/43, та у якому зазначено що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря виявлено факти порушення фізичною особою-підпрємцем ОСОБА_2 норм природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, грунтується лише на припущеннях. Так, жодних доказів проведення вказаної перевірки та встановлених порушень ФОП ОСОБА_2 із прийняттям відповідних рішень перевіряючим органом, до суду не надано.

Враховуючи викладене та те, що Одеська обласна державна адміністрація правомірно відмовила ФОП ОСОБА_2 у наданні дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, у зв'язку із зверненням позивача з заявою про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення без зазначення обґрунтування потреби у відповідних ресурсах, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.