Рішення № 78462868, 11.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7595/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

з участю секретаря Шаповалової Ю.О.

№466/7595/18; 2/466/2325/18

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини

ВСТАНОВИВ :

19.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_3, Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, щодо дитини ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Львові та народження якої зареєстроване Міським відділом РАЦС Львівського управління юстиції, актовий запис №1124 від 01 березня 2006 р., згідно з яким матір'ю дитини записана ОСОБА_3, а батьком ОСОБА_2; зобов'язати Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести відповідні зміни до актового запису №1124 від 01 березня 2006 р. про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: вилучити з зазначеного актового запису у графі «батько» запис «ОСОБА_2» та інші відомості про батька, відповідно вилучити з актового запису запис «по-батькові» дитини ОСОБА_4 внести у актовий запис №1124 від 01 березня 2006 р. про народження ОСОБА_4 у графі «батько» запис «ОСОБА_1» та відомості про нього - «громадянин України», по-батькові дитини записати ОСОБА_1

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1, народився у м. Львові ІНФОРМАЦІЯ_3 року, громадянин України - перебував у фактичних шлюбних відносинах та проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 з 2005 р. по червень 2018 р.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у них народилася донька ОСОБА_4. Разом вони та донька проживали з 2005 р. по 2017 р. у м. Новояворівську Яворівського району Львівської області у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1.

З 2017 р. по червень 2018 р. вони та донька проживали у м. Львові у будинку, що належить матері ОСОБА_3 по АДРЕСА_3

На теперішній час донька проживає з ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 разом з матір'ю та бабцею.

Оскільки на час народження доньки, ОСОБА_3 офіційно перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, то у свідоцтві про народження доньки, яке було видане 1 березня 2006 р. міським відділом РАЦС Львівського міського управління юстиції на підставі актового запису № 1124 батьком дитини був записаний ОСОБА_2, відповідно, донька була записана як ОСОБА_4.

Такий запис про батьківство не відповідає дійсності, оскільки батьком дитини є ОСОБА_1.

З часу народження доньки, позивач постійно виконує свої батьківські обов'язки щодо утримання, виховання та розвитку дитини, які встановлені ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Позивач одразу після народження доньки наполягав на тому, щоб батьком дитини був записаний він, однак ОСОБА_3 обіцяла зайнятися тим після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 Шлюб між ними був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Львова 2009 року, актовий запис про розірвання шлюбу зроблено 18 лютого 2010 р., що підтверджується даними, що містяться у свідоцтві про розірвання шлюбу. Отримала ОСОБА_3 свідоцтво про розірвання шлюбу 18 жовтня 2011 р. Приблизно у той же період ОСОБА_3 стала зловживати спиртними напоями, не працювала, все менше приділяла уваги вихованню доньки та турботі про неї.

Фактично донькою займався позивач, мати ОСОБА_3- ОСОБА_5 та його мати - ОСОБА_6.

Декілька разів за проханням позивача, ОСОБА_3 готувала документи для звернення до суду про виключення з актового запису про народження доньки запису про батьківство ОСОБА_2, однак позовної заяви так і не подала.

Коли між ними почалися негаразди через її поведінку, схильність до спиртного, то ОСОБА_3, знаючи, що позивач дуже любить доньку, стала використовувати питання батьківства для тиску на ОСОБА_1, щоб останній не залишав її та продовжував надавати утримання не тільки доньці, а також і для неї. Такі обставини призвели до того, що позивач не звернувся до суду з позовом про визнання батьківства у строк, встановлений ч.2 ст. 129 Сімейного Кодексу Укра¬їни. Вважає причини пропуску ним строку звернення до суду з таким позо¬вом поважними.

Вказує, що даний позов подається не тільки з його особистих міркувань, але у першу чергу в інтересах самої дитини. Донька з часу народження і дотепер знає позивача як батька, любить його, проводить з ним багато часу.

Навіть після червня 2018 р., коли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинили подружні відносини, він з донькою постійно спілкується, у літній час, тобто червень - серпень 2018 р., донька проживала з позивачем та його мамою - ОСОБА_7 у квартирі, що належить мамі за адресою - АДРЕСА_2. У той час донька перебувала на повному утриманні позивача.

Відповідач ОСОБА_2 ніколи дитиною не цікавився, бачив її випадково на вулиці один чи два рази. Викладені у позовній заяві обставини у судовому засіданні у разі необхідності підтвердять свідки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є хрещеними батьками дитини, а також сама донька.

Також ці обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_2 № 2-2122 за 2009 р. Шевченківського районного суду м. Львова, з якої вбачається, що сторони не повідомляють суду про наявність у них спільної доньки ОСОБА_4. Як вбачається із змісту рішення суду сторони повідомили суду про те, що біля п'яти років проживають окремо, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. У разі необхідності, позивач буде ставити питання про проведення генетичної експертизи для встановлення факту його батьківства.

З врахуванням вищевикладеного, вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання, призначене на 06.12.2018 року не з'явилася, однак подали до суду заяву, в якій підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просять суд розглядати справу у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання, призначене на 06.12.2018 року не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позову не заперечує. Просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Третя особа ОСОБА_3 в підготовче судове засідання, призначене на 06.12.2018 року не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просять суд розглядати справу у її відсутності.

Представник третьої особи Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області в підготовче судове засідання, призначене на 06.12.2018 року не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просять суд розглядати справу у його відсутності.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року, що стверджується поясненнями позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 народила доньку - ОСОБА_4, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3, виданого 01 березня 2006 року. Згідно вказаного свідоцтва про народження, батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Оскільки на час народження доньки, ОСОБА_3 офіційно перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, то у свідоцтві про народження доньки, батьком дитини був записаний ОСОБА_2, відповідно, донька записана як ОСОБА_4.

2009 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8), що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 від 18.10.2011, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_2 ніколи дитиною не цікавився, бачив її випадково на вулиці один чи два рази.

Позивач ОСОБА_1 з часу народження доньки, постійно виконує свої батьківські обов'язки щодо утримання, виховання та розвитку дитини, які встановлені ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановленост.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06) України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У відповідності до ч. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 і 127 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позов ОСОБА_1, надіславши на адресу суду заяву про визнання позову.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставний та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з позовною заявою до суду.

У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 704,80 гривень судового збору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95, 141, 247, 263,265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позов задовольнити повністю.

Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, щодо дитини ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Львові та народження якої зареєстроване Міським відділом РАЦС Львівського управління юстиції, актовий запис №1124 від 01 березня 2006 р., згідно з яким матір'ю дитини записана ОСОБА_3, а батьком ОСОБА_2.

Зобов'язати Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести відповідні зміни до актового запису №1124 від 01 березня 2006 р. про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: вилучити з зазначеного актового запису у графі «батько» запис «ОСОБА_2» та інші відомості про батька, відповідно вилучити з актового запису запис «по-батькові» дитини ОСОБА_4 внести у актовий запис №1124 від 01 березня 2006 р. про народження ОСОБА_4 у графі «батько» запис «ОСОБА_1» та відомості про нього - «громадянин України», по-батькові дитини записати ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 грудня 2018 року.

Суддя В. В. Свірідова