Рішення № 78462488, 10.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р. № 2040/8100/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Козир В.М.,

за участю:

представника позивача - Скребець О.М.,

представника відповідача - Насібулліної Н.Р.,

представника відповідача - Юріна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Маркет» (м. Харків, пров. Сімферопольський, 6) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Маркет» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДФС Харківській області №0000991415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1110,94 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 277,73 грн., усього на суму 1388,67грн., №0000981415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 5554,69 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 1388,67 грн. усього па суму 6943,36 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, відзив на позовну заяву, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 05 вересня 2018 року уповноваженими особами ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Основа-Маркет» щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацію від 25.11.2015 №807100000/2015/042903 .

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт №3611/20-40-14-15-07/35352849 від 28.08.2018, яким встановлені порушення вимог Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 (застосування Правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД) при класифікації товарів, частин 1. п. 5 ч.8 ст.257 МК України, в частині порушення правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні (митне оформлення здійснено у товарній підкатегорії 7318 23 00 90 (пільгова ставка ввізного мита 5,0%), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 8308 20 00 00 (пільгова ставка ввізного мита 10,0%), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита на загальну суму 5554,69 грн., яка підлягає перерахуванню до державного бюджету України.; пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 ПК України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1110,94 грн., яка підлягає перерахуванню до держаного бюджету України.

Встановлені порушення, за висновками акту відповідача, призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 6665,63 грн., в тому числі: по ввізному миту - на суму 5554,69 грн., по податку на додану вартість - на суму 1110,94 грн.

На підставі висновків перевірки контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення: №0000991415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1110,94 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 277,73грн., усього на суму 1388.67грн.; №0000981415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 5554,69 грн., та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 1388,67грн., усього на суму 6943.ю36 грн.

Не погоджуючись із висновками Головного управління ДФС у Харківській області та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно пункту 49 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, пропуск товарів через митний кордон України це надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

В силу пункту 21 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митна процедура це зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання. В розумінні пункту 29 частини 1 цієї статті митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частин 1-2 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

У відповідності до норм частин 1-5 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Як складний випадок класифікації товару розуміють випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно частини 7 статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, термін класифікація товару для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397, та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Також, в пункті 3 розділу І Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ зазначеного Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Пунктом 4 розділу ІІІ цього Порядку №650 встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому, така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

У випадку, передбаченому підпунктом а абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом б абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами б, в абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами а - в абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №650).

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №650).

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Відповідно до частин 2-4 статті 67 Митного кодексу України в УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

В силу вимог статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Крім того, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України Про Митний тариф України класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Основа-Маркет» в зоні діяльності Харківської митниці здійснило митне оформлення товару за митної декларації від 25.11.2015 № 807100000/2015/042903, згідно якої позивачем імпортовано товари: заклепки сталеві до замків металевих, без різьби, марка сталі СтЗ: заклепка RF-3*10 -300 компл. (комплект -1000 шт.), заклепка RF-4*10 - 300 компл. (комплект-1000 шт.), заклепка RF- 5*10 - 300 компл. (комплект -1000 шт.), заклепка RFB-4*10 - 300 компл. (комплект - 1000 шт.), заклепка RC-4*10 -300 компл. (комплект- 1000 шт.) Виробник: WENZHOU CHINESE INDUSTRY CO.,LTD, Китай. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: CN.», за кодом товару 7318 23 00 90 відповідно Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, пільгова ставка ввізного мита 5,0 %.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 03.08.2018 № 5600 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Основа-Маркет» щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 2 статті 351 Митного кодексу передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 08.05.2018 в справі №808/1341/14, провадження №К/9901/7237/18.

Водночас, згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, обов'язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Якщо орган ДФС, приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2018, справа №814/978/17, адміністративне провадження №К/9901/5649/17, зазначив, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

У даному випадку, визначення суми грошових зобов'язань позивачу згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю, а також рішення компетентного органу про зміну класифікації товару, отриманих після закінчення процедури митного оформлення та випуску товару, тобто за відсутності правових підстав, всупереч вимог частин 4 та 7 статті 69 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки ТОВ «Основа-Маркет» в акті перевірки від 28.08.2018 Головного управління ДФС у Харківській області зазначено підпункт 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України. Однак, всупереч положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав докази на підтвердження наявності наведених у зазначеній нормі підстав. Тоді як імпортований позивачем товар, щодо правильності декларування кодів якого стосувалась документальна перевірка, пройшов митне оформлення. Митні декларації в яких позивач задекларував до ввезення на митну територію України товар: «заклепки сталеві до замків металевих, без різьби…» за кодом УКТЗЕД 7318230090, були прийняті митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.

При цьому, безпідставними є посилання відповідача у акті перевірки та у відзиві на інформацію, зазначену у мережі Інтернет, якою вони обґрунтовують зміну класифікації товарів за УКТЗЕД, адже інформація сайту не є офіційним документом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що у ГУ ДФС Харківській області не було правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень №0000991415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1110,94 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 277,73 грн., усього на суму 1388,67грн., №0000981415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 5554,69 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 1388,67 грн. усього па суму 6943,36 грн., а тому вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Маркет» (м. Харків, пров. Сімферопольський, 6) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС Харківській області №0000991415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1110,94 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 277,73 грн., усього на суму 1388,67грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС Харківській області №0000981415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 5554,69 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 1388,67 грн. усього па суму 6943,36 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Маркет» (код ЄДРПОУ 35352849) судовий збір у розмірі 2643,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.12.2018.

Суддя В.В. Єгупенко