Рішення № 78462392, 26.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 р. Справа № 2040/7707/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати, витрат та інших компенсацій, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до Головного Управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату, витрати та інші компенсації у зв'язку з переведенням, прийняттям на роботу в іншу місцевість у розмірі 10 000,00 грн.; визнати бездіяльність Головного управління Держпраці у Харківській області в частині, пов'язаною з ухиленням від виплати позивачу заробітної плати, витрат та інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям на роботу в іншу місцевість протиправною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.10.2013 року наказом ТДІзПП у м. Києві №93 від 04.10.2013 року позивач звільнений з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у м. Києві на роботу в ТДІзПП у Харківській області за п. 5 ст.36 КЗпП. 30.09.2015 року наказом ТДІзПП у Харківській області №40-к призначений на посаду головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області ТДІзПП у Харківській області за переведенням із ТДІзПП у м. Києві на роботу в ТДІзПП у Харківській області за п.5 ч.1 ст.36 КЗпП. Однак, ні ТДІзПП у Харківській області, ні ГУ Держпраці у Харківській області дотепер позивачу витрати та інші компенсації у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість не виплатили.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив, що дає суду підстави здійснити розгляд справи по суті відповідно до положень статті 205 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні пороти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити позивачу в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 працював на посаді головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Територіальній державній інспекції з питань праці у м. Києві.

23 серпня 2013 року листом ТДІзПП у Харківській області від 23.08.2013 № 01-19/5784 звернулася до ТДІзПП у м. Києві з проханням звільнити ОСОБА_2, головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів в порядку переведення до ТДІзПП у Харківській області.

Наказом ТДІзПП у м. Києві від 04 жовтня 2013 року №93 відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_2 звільнений з посади головного державного інспектора праці у зв'язку з переведенням до ТДІзПП у Харківській області.

30.09.2015 р. наказом ТДІзПП у Харківській області № 40-к від 30.09.2015 р. ОСОБА_2 призначений на посаду головного державного інспектора праці відділу контролю за додержання трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області ТДІзПП у Харківській області з посадовим окладом згідно штатного розпису за переведенням з ТДІзПП у м. Києві із збереженням 9 рангу державного службовця.

В позовній заяві позивач зазначає, що до теперішнього часу ні ТДІзПП у Харківській області, ні ГУ Держпраці у Харківській області дотепер позивачу витрати та інші компенсації у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість не виплатили.

Статтею 12 Закону України "Про оплату праці" визначено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Статтею 120 КЗпП України визначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість. Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.

Розміри компенсацій, порядок їх виплати та надання гарантії особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством.

Пунктом 1 Постанови КМ України № 255 від 02.03.1998р. «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» встановлено, що працівникам у зв'язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт), виплачуються:

а) вартість проїзду працівника і членів його сім'ї (крім випадків, коли власник або уповноважений ним орган надає для цього відповідні засоби пересування) у порядку і в розмірах, встановлених законодавством для відряджень;

б) витрати на перевезення майна залізничним, водним і автомобільним транспортом (загального користування) вагою до 500 кілограмів на самого працівника і до 150 кілограмів на кожного члена сім'ї, який переїжджає. За згодою сторони, яка приймає, можуть бути оплачені витрати на перевезення майна більшої ваги.

За відсутності зазначених видів транспорту можуть бути оплачені витрати на перевезення майна повітряним транспортом від найближчої до місця роботи залізничної станції або від найближчого морського чи річкового порту, відкритого для навігації;

в) добові працівнику за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для відряджень;

г) одноразова допомога самому працівникові - в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім'ї, який переїжджає, - в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника;

д) заробітна плата за дні підготовки до переїзду і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи.

Якщо заздалегідь точно визначити розмір належних працівникові сум компенсації неможливо, то за згодою сторін йому видається аванс.

До членів сім'ї працівника, на яких виплачується компенсація, належать чоловік, дружина, а також діти і батьки подружжя, які перебувають на їх утриманні і проживають разом з ними.

Вартість проїзду членів сім'ї і перевезення їх майна, а також одноразова допомога їм виплачуються у разі, якщо вони переїжджають на нове місце проживання працівника до закінчення одного року з дня фактичного отримання ними жилого приміщення.

Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються суми компенсації і надаються гарантії, передбачені підпунктами "а", "б", "в" і "д" цього пункту. Одноразова допомога цим працівникам може виплачуватися за погодженням сторін.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року по справі №820/3761/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області (http://reestr.court.gov.ua/Review/70672248) позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнані незаконними дії Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області в частині ухилення від укладання трудового договору з ОСОБА_2, запрошеного за погодженням між начальниками на роботу в порядку переведення із ТДІзПП у м.Києві на роботу в ТДІзПП у Харківській області, після його звільнення з роботи в ТДІзПП у м.Києві з 07.10.2013 р. по 29.09.2015 р., стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07.10.2013 р. по 29.09.2015 р. у розмірі 28 987 гривень 88 копійок. Постанова набрала законної сили 05.03.2018 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заробітної плати за дні підготовки до переїзду і влаштування на новому місці проживання, а також за час перебування в дорозі виходячи з посадового окладу задоволенню не підлягають.

Щодо виплати позивачу одноразової допомоги в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім'ї, який переїжджає, - в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника, суд зазначає наступне.

Зі змісту положень ст.120 КЗпП України та п.1 Постанови КМ України № 255 від 02.03.1998 р. вбачається, що виплата такої допомоги працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість не передбачена, окрім випадку такої виплати за погодженням сторін. Доказів наявності такого погодження позивачем не надано.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача вартості проїзду працівника і членів його сім'ї; витрат по перевезенню майна; добових за час перебування в дорозі, суд зазначає, що позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів понесення ним витрат, пов'язаних з переїздом у зв'язку з переведенням їх на іншу роботу. У відповіді на відзив позивач зазначив, що загальний час в дорозі за новим місцем роботи становив 12 днів, проте відповідними доказами вказане не підтверджене, як не підтверджений факт переїзду позивача разом з родиною. З наданої позивачем копії проїзного документу АФ №356103 взагалі не вбачається в якому році він придбавався.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61168, АДРЕСА_1) до Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, адреса: 61022, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 40) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати, витрат та інших компенсацій - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2018 року.

Суддя О.В.Шевченко