Рішення № 78461584, 03.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.12.2018р. справа №520/8804/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденка А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - не прибув, представника відповідача - Зінченка В.І., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прогрес" до Головного управління ДФС у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення №0084611210 ві 30.05.2018р., -встановив:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Прогрес», у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0084611210 від 30.05.2018 р.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, які викладені в акті перевірки. Стверджував, що у спірних правовідносинах порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних сталося не з вини платника податків, який вчасно відправив податкові накладні на реєстрацію, а з вини податкового органу, який зупинив реєстрацію накладних.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що проведена перевірка встановила несвоєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, що послугувало підставою для накладення штрафу.

За матеріалами справи судом установлено, що контролюючий орган - ГУ ДФС у Харківській області провів камеральну перевірку ПВКП «Прогрес» (податковий номер 30291640) з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Результати перевірки оформлені актом від 26.04.2018 р. №6258/20-40-12-10-09/30291640.

У вказаному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником порушень абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація 6 податкових накладних: №36 від 14.08.2017р., №112 від 24.11.2017р., №№119-122 від 30.11.2017р.

30.05.2018 р. з посиланням на названий акт владний суб'єкт прийняв податкове повідомлення - рішення №0084611210 про застосування штрафу у розмірі 114 215,60 грн.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення суб'єкт владних повноважень обрав приписи п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугували судження владного суб'єкта про фактичну реєстрацію платником власно складених податкових накладних поза межами визначеного законом строку.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу складання податкових накладних, реєстрації податкових накладних постачальником товарів (робіт, послуг) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Єдиний реєстр), відповідальності за несвоєчасну реєстрацію унормовані, насамперед, приписами п.1201.1 ст.120, ст.ст. 2001, 201 Податкового кодексу України.

Так, у силу дії абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином, постачальник товарів (робіт, послуг) має безумовний обов'язок провести реєстрацію у межах визначених законом строків у Єдиному реєстрі податкових накладних і тих податкових накладних, котрі не надаються покупцю, і тих податкових накладних, котрі складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Строк для згаданої реєстрації визначений абз. 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України і складає: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Абзацом 15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що платник у спірних правовідносинах фізично здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі, але така реєстрація була проведена поза межами визначеного законом строку.

Перелік податкових накладних (№36 від 14.08.2017 р. на суму ПДВ 968,00 грн.; №112 від 24.11.2017 р. на суму ПДВ 38 999,40 грн.; №119 від 30.11.2017 р. на суму ПДВ 30 891,10 грн.; №120 від 30.11.2017 р. на суму ПДВ 6930,00 грн.; №121 від 30.11.2017 р. на суму ПДВ 17 610,36 грн.; №122 від 30.11.2017 р. на суму ПДВ 18 816,74 грн.), суми податку за цими податковими накладними, здійснений розрахунок розміру штрафу платником також не оскаржуються.

За приписами п.1201.1 ст.120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Виняток з загального правила настання юридичної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію законодавцем встановлено лише для тієї податкової накладної, котра одночасно і не надається отримувачу (покупцю), і одночасно складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд вважає, що такий правовий підхід законодавця обумовлений тим, що за цими господарськими операціями (слід розуміти - які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) не відбувається стягнення податку на додану вартість, а відтак, питання часу (своєчасного чи несвоєчасного) включення цих податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних не створює загрози для фінансових інтересів Держави, котрі полягають у забезпеченні проведення безперешкодної та повної перевірки відповідності арифметичної величини показника поданої платником декларації з ПДВ арифметичній величині сукупного показника загального розміру податку за виписаними таким платником податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, котрі б у спірних правовідносинах непереборно та нездоланно заважали платнику виконати обов'язок з приводу своєчасної реєстрації податкових накладних, судом не виявлено.

Доводи платника відносно порушення строку реєстрації спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з вини контролюючого органу матеріалами справи не підтверджені.

Надані самим же позивачем документи відносно реєстрації спірних податкових накладних засвідчують, що податкова накладна №36 від 31.08.2017 р. не була зареєстрована з причини «невірного підпису особи - ОСОБА_2»

Так, суд зазначає, що податкову накладну №36 від 14.08.2017 р. позивачем було направлено на реєстрацію 31.08.2017 р., відповідно до квитанції №1 документ не прийнято у зв'язку із виявленням помилки - невірним підписом.

З цього приводу суд відмічає, що порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентується Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрований в Мінюсті 16.04.2008р. за №320/15011; далі за текстом - Інструкція №233).

Відповідно до п. 2 ІІ розділу Інструкції №233, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Як з'ясовано судом, станом на 31.08.2017 р. - дата подання згаданої податкової накладної №36 від 14.08.2017 р. - платник податків такого чинного сертифіката не мав, що унеможливило реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі. Відмітка щодо невірного підпису містилася в отриманій платником податків квитанції. З матеріалів справи вбачається, що податкову накладу з належними електронними цифровими підписами було повторно відправлено для реєстрації 05.09.2017 р., документ відповідно до квитанції було прийнято о Єдиного реєстру та зареєстровано.

Решта податкових накладних, граничною датою реєстрації яких є 15.12.2017 р., були відправлені платником податків до Єдиного реєстру лише 19.12.2017 р., і того ж дня прийняті контролюючим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. Обставини неправомірного зупинення реєстрації податкових накладних жодними доказами, окрім самого лише твердження позивача, не підтверджується.

З огляду на викладене, доводи позивача стосовно прострочення ним терміну подання податкових накладних на реєстрацію з вини податкового органу не знайшли свого підтвердження судовим розглядом.

За таких обставин, суд доходить до переконання про необґрунтованість доводів платника податків щодо неправомірного накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, обставини спірних правовідносин виявив з достатньою повнотою, юридичну оцінку цим обставинам надав вірну, норму матеріально права обрав правильно, перекручень у тлумаченні її змісту не допустив, процедуру реалізації управлінської функції дотримав, вид відповідальності та розмір штрафу визначив правильно.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 10 грудня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.