Рішення № 78460844, 10.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 грудня 2018 р. справа №2040/7880/18

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйняті у місячний строк рішення Міністерством оборони України стосовно призначення (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014;

- визнати протиправним та скасувати п. 554 протоколу №36 від 20.05.2016 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходив дійсну військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконуючи інтернаціональний обов'язок) в Демократичній Республіці Афганістан. Також представник позивача зазначив, що позивач звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. ХОВК направлено на адресу МО України документи щодо призначення одноразової грошової допомоги. Проте, останнім не вирішено питання по суті щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, з підстав не надання позивачем документів про обставини поранення.

Відповідачі проти позову заперечували, від представника Міністерства оборони України - Вельми І.О. через канцелярію через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Також від представника відповідача - Харківського обласного військового комісаріату - Новикова В.А. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що відповідач направляв пакет документів позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Рішенням Комісії МО України від 25.05.2016 №36 позивачу було відмовлено у виплаті вказаної одноразової допомоги. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачу витяг з протоколу направлено у 2016 році, а з позовом останній звернувся у 2018 році, тобто з перевищенням строку звернення до суду.

В судове засідання представники відповідача не прибули, про час, дату та місце судового розгляду повідомленні належним чином, причини неприбуття суду не повідомили.

З огляду на положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у в/ч 43169 Збройних Сил СРСР з 02.07.1986 по 11.05.1988, з 15.11.1986 по 11.05.1988 виконував інтернаціональний обов'язок в Республіці Афганістан, що підтверджується копією військового квитка та архівною довідкою (а.с.18-21).

Згідно із витягом з протоколу №1937 від 28.05.2015 засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 під час проходження військової служби мало місце множинні вогнепальні осколкові поранення голови, шиї, лівої ноги (контузії головного мозку - 1988), у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, довелись бойові дії (а.с. 15)

Водночас, суд зазначає, що згідно висновку спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи від 22.05.2015 №914/Ж (а.с. 16-17), при огляді виявлено: в надбрівній ділянці зліва доверху від тіла брови 0,7x0,2 см, в ділянці перенісся справа 0,3x0,2 см, на лівій переднє-бічній поверхні шиї у нижній третині 1,7x0,3 см, на заднє-зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу 0,9x0,3 см, на тилі дистального міжфалангового суглобу 2 пальця лівої стопи 0,4x0,2 см, 0,3x0,2 см, розташовуються м'які, білесуваті, звивистої форми, западаючі по відношенню до оточуючої шкіри рубці, вказаних розмірів. З огляду на викладене зроблено висновок, що описані рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження дій в 1988 році.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК (а.с.14) внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країні, де велися бойові дії, ОСОБА_1 з 09.11.2015 встановлена вперше ІІІ група інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Згідно письмових пояснень, наданих представником ХОВК - Пилипенко М.М. Харківським обласним військовим комісаріатом 06.01.2016 було направлено висновок про можливість отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

На підтвердження зазначеного вказаним представником надано витяг з Книги обліку грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, а також надано відповідний супровідний лист від 06.01.2016 №2ОГД (а.с.47-49).

Як вбачається з Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.05.2018 №36, визначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини танення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із з таненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 1 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975. У зв'язку з викладеним, документи повертаються обласним військовим комісаріатом відповідно до списку п. 554 ОСОБА_1 (Харківський ОВК, дата звільнення - 11.05.1988, дата встановлення інвалідності - 09.11.2015).

Згідно матеріалів справи, Харківським обласним військовим комісаріатом після повернення документів позивача разом із висновком від 06.01.2016 №2/ОГД, а також прийнятого МО України рішення щодо повернення на доопрацювання документів ХОВК, останнім не направлялося будь - якого іншого висновку про можливість отримання позивачем одноразової грошової допомоги.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Відповідно до п. 2 Порядку № 975, особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду 3 групи.

На момент звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", діяв Порядок № 975, через що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Згідно п. 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до положень п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Абзацом шостим пункту 11 Порядку № 975, зокрема, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Нормами Порядку № 975 прямо не визначено документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо), який має подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

З огляду на вказане, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 22.05.2015 №914/Ж та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 28.05.2015 №1937, засвідчують відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Також з витягу з протоколу не вбачається, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17.

З урахуванням наведеного, у Міністерства оборони України не було підстав для повернення на доопрацювання документів позивачу.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Міністерство оборони України, приймаючи оскаржуване рішення, діяло всупереч приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 554 протоколу №36 від 20.05.2016 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 13 Порядку № 975, розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що Харківським обласним військовим комісаріатом 06.01.2016 направлено висновок про можливість отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та отримано останнім 12.02.2016, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України, яка полягає у не прийняті у місячний строк рішення Міністерством оборони України стосовно призначення (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, та Положення, затверджених наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 №530, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що згідно положень ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Таким чином, діюче законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених норм законодавства вбачається, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права отримавши лист від 14.09.2018 №2603/ВСЗ, у відповідь на адвокатський запит.

Згідно штампу канцелярії суду позов було подано позивачем 20.09.2018.

Крім того, суд зазначає, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, що позивачу було направлено оскаржуване рішення у 2016 році.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що позивачем пропущено строк на звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, та Положення, затверджених наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 №530, а також зобов'язання Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, та Положення, затверджених наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 №530.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідачів подати звіти про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйняті у місячний строк рішення Міністерством оборони України стосовно призначення (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, та Положення, затверджених наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 №530.

Визнати протиправним та скасувати п. 554 протоколу від 20.05.2016 №36 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, та Положення, затверджених наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 №530.

Зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено 10 грудня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.