Рішення № 78460720, 16.11.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3466/18 Провадження № 2/450/1901/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач 24.10.2018 року звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить визнати за ним право власності на 2 земельні ділянки, які розташовані на території Дмитрівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та встановити факт належності його матері, ОСОБА_2, правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037055, виданого 02.07.20013 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його батько ОСОБА_3, помер 25.12.2006 року а матір, ОСОБА_2, померла 01.03.2006 року, до складу спадкової маси після смерті яких серед іншого увійшло право власності на вказані вище 2 земельні ділянки. Батьки своїм майном на випадок смерті не розпорядилися, а тому спадкування їхнього майна відбувається за законом почергово. Позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги майна померлих, який прийняв спадщину оскільки до дня смерті батьків проживав разом з ними, проте не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, оскільки в державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037055, виданому на ім’я його матері, була допущена помилка в написанні по її батькові, яке замість правильного «Онуфріївна» неправильно вказано як «Онишківна». У зв’язку з тим, що матір померла, виправити вказану помилку у позасудовому порядку неможливо, тому з метою реалізації свого права на спадщину, він змушений звертатися до суду.

У судове засідання позивач не з’явився, подав заяви про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, та простить такі задовольнити.

Представник відповідача - Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з’явився, подав відзив на позов в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову, розгляд справи просить проводити у його відсутності.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заява про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» за змістом ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Аналогічне положення закріплене також в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14.

Згідно ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

За п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. « Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз’яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, зокрема: свідоцтво про смерть серії І-СГ № 307005 від 26.12.2012 року; свідоцтво про смерть серії І-СГ № 280380 від 02.04.2012 року; свідоцтво про смерть серії І-СГ №046931 від 01.03.2006 року; свідоцтво про народження серії І-СГ № 605037 від 18.09.2018 року; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_1 від 11.10.2018 року; копію трудової книжки від 18.05.1976 року виданої на ім’я ОСОБА_2; довідки Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області № 673 від 27.08.2018 року, № 688 від 30.08.2018 року, № 689 від 30.08.2018 року; копії державних актів про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037055, серії ІІІ-ЛВ № 037054, які видані Пустомитівською районною державною адміністрацією 02.07.2003 року; копію реєстраційного посвідчення серії КММ № 047502, яке видане ЛОДКБ «БТІ та ЕО»; копію договору дарування житлового будинку серії АВН № 661730 від 15.09.2000 року, клопотання представника відповідача, про визнання заявлених позивачем позовних вимог, що свідчить про визнання відповідачем обставин викладених позивачем у позовній заяві, а отже такі у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказування не потребують, та дослідивши всі докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених ним позовних вимог знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавці з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набули право власності на спадкове майно; те, що позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття ним спадщини після смерті спадкодавців; те що позивач являється єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину та претендує на спадкове майно, те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 12, 76, 81, 82, 247, 200, 258-259, 263-265, 273, 315-319, 352-355 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла 01.03.2006 року, державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037055, виданого Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 02.07.2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 55, на земельну ділянку площею 2,2943 га., яка розташована на території Дмитрівської сільської ради.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.03.2006 року, право власності на земельну ділянку площею 2,2943 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037055, виданого Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 02.07.2003 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 25.12.2012 року, право власності на земельну ділянку площею 1,2627 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037054, виданого Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 02.07.2003 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_4