Ухвала суду № 78460630, 11.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/4354/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання дій незаконними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2018 року Державне підприємство "Полтавський комбінат хлібопродуктів" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області , де просить:

- визнати незаконними дії головного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 щодо накладення арешту на майно боржника, Державного підприємства "Полтавський КХП" (виконавче провадження ВП № 56075852);

- визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна від 28.03.2018 ВП № 56075852, винесену головним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В ході з'ясування питання, чи позов подано у строк, установлений законом, судом встановлено наступне.

За змістом частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до вимог частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як в встановлено, до Полтавського окружного адміністративного позову із оскарженням постанови про арешт майна від 28.03.2018 ВП № 56075852, ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" звернулося 06.12.2018, що підтверджується штампом вхідної реєстрації суду.

Таким чином, ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" пропущено строк звернення до суду із таким позовом.

Позивачем в позовній заяві доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не наведено, підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом не встановлено.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 6 статті 161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Всупереч наведеному, Державним підприємством "Полтавський комбінат хлібопродуктів" до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та не додано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Позивачем заявлено позовні вимоги про скасування постанови про накладення арешту на майно, тобто заявлено вимогу немайнового характеру.

Таким чином при зверненні з даним позовом до суду розмір судового збору становить 1762 грн ( 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

До позовної заяви документу про сплату або звільнення від сплати судового збору не надано.

Водночас до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на тяжке економічне становище та на накладення арешту на грошові кошти підприємства. Також до клопотання додано Звіт про фінансові результати за 2017 рік та копію постанови про арешт коштів боржника від 15.05.2018 ВП № 5675852, винесеної головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначав, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до таких висновків.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію зокрема висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17.

Отже, позивач є суб'єктом господарювання, фінансове становище якого не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

При цьому доданий до клопотання про відстрочення сплати судового збору Звіт про фінансові результати може підтверджувати лише фінансову діяльність за 2017 рік.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з наведеного, право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В свою чергу частиною третьою статті 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 161, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання дій незаконними та скасування постанови залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

1) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762 грн. (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; розрахунковий рахунок: 34319206084011; КЕКД: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказу на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору,

Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали направити особі, яка звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.О. Єресько