Ухвала суду № 78460434, 10.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 500/2441/18

10 грудня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Тернопільський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 11.10.2018 ВП № 36266063 про накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11.10.2018 ВП № 36266063 про накладення штрафу.

В обґрунтування вимог, у заявах по суті, позивачем зазначено, що згідно розрахунку заборгованості наданого відповідачем у справі, станом на 26.09.2018 року за позивачем не рахувалась заборгованість з сплати аліментів, а існувала переплата. Жодних дій державним виконавцем щодо примусового виконання виконавчого документу не учинялось. З огляду на що, позивач вважає дії відповідача щодо винесення постанови від 11.10.2018 ВП №36266063 про накладення штрафу згідно частини чотирнадцятої ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" неправомірними, а оскаржуване рішення таким, що підлягає до скасування.

Відповідач у відзиві на позов від 05.12.2018 зазначив, що станом на 01.09.2018 заборгованість позивача зі сплати аліментів становила 70 740,59грн., з огляду на що на підставі частини чотирнадцятої ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем на позивача, як боржника у виконавчому провадженні накладено штраф у розмірі 50% суми заборгованості. В задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.11.2018 відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.11.2018 об 11 год. 20 хв. В судових засіданнях 27.11.2018, 05.12.2018, 10.12.2018 оголошувалась перерва в порядку ст. 223 КАС України.

В судове засіданні 10.12.2018 сторони не прибули, подали клопотання про розгляд справ в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд при ухваленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Як слідує з матеріалів справи, на виконанні Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження ВП № 36266063 відкрите 31.01.2013 на підставі виконавчого листа №1915/1868/2012 виданого 28.03.2012 Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 02.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття (арк. справи 24-37).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 про накладення штрафу ВП №36266063 від 11.10.2018 (арк. справи 41) вбачається, що на ОСОБА_1 у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно розрахунку на 01.09.2018 становить 70740,59 грн. накладено штраф у розмірі 50% від суми такої заборгованості, та складає 35370,29 грн.

За приписами ч. 3, ч. 4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.

Відповідно до ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Згідно з п. 12 Розділу Х Інструкції, виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 СК України.

Відповідно, предметом спору у даній справі є дії відповідача щодо накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 в користь стягувача ОСОБА_2 згідно розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2018 та на підставі частини чотирнадцятої ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні ВП №36266063, що відкрите на підставі виконавчого листа №1915/1868/2012 виданого 28.03.2012 Тернопільським міськрайонним судом з приводу стягнення аліментів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом із цим, у відповідності до ч.1 ст.287 КАС України, якою передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Із аналізу наведених законодавчих норм слідує, що якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тобто критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Окрім цього, ч.1 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку, що позивач у даній справі оскаржує дії відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафу від 11.10.2018 у виконавчому провадженні ВП №36266063, що вчинені державним виконавцем на підставі ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, вчинені саме на виконання судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та у межах відкритого виконавчого провадження згідно виданого цим судом виконавчого документа. Причому, оскаржувана постанова винесена щодо боржника у цьому виконавчому провадженні та на користь стягувача у цьому ж виконавчому провадженні - ОСОБА_2, оскільки суми штрафів, передбачених зазначеною статтею Закону перераховуються саме стягувачу.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача в позовній заяві на ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, оскільки положення частини 2 цієї статті стосуються саме процедури виконання рішень інших органів (посадових осіб), а не оскарження самих таких рішень.

Отже, оскільки виконавчий лист №1915/1868/2012 від 28.03.2012 року виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, а оскаржувані дії державного виконавця та постанова про накладення штрафу від 11.10.2018 року прийняті у межах виконавчого провадженні щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа, то в даному випадку законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відтак, такий спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства та належить до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 11.10.2018 ВП № 36266063 про накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11.10.2018 ВП № 36266063 про накладення штрафу, як такої що не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 11.10.2018 ВП № 36266063 про накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11.10.2018 ВП № 36266063 про накладення штрафу.

Копію ухвали надіслати сторонам про справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.