Ухвала суду № 78459748, 27.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/591/18 Справа № 705/4650/18 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6І

захисника – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7І, в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.11.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 01 січня 2019 року, щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

застосований запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 01 січня 2019 року.

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Уманського РВП УВП ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_8 03 листопада 2018 року, близько 04 години 00 хвилин, перебуваючи на задньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля, марки "Opelcombo", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, під час руху по польовій дорозі з с.Бабанка, в напрямку с. Аполянка Уманського району Черкаської області, з метою заволодіння вищевказаним транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, направлених на позбавлення життя, використовуючи ремінь безпеки водія автомобіля, яким ОСОБА_10 був пристебнутий , намагався позбавити його життя шляхом стиснення шиї, поки не переконався, що потерпілий припинив чинити опір та не подавав ознак життя, чим виконав всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_8, так як потерпілий ОСОБА_10 не маючи змоги подолати насильницькі дії нападника, з метою збереження свого життя та здоров'я симулював настання смерті, після чого ОСОБА_8, розуміючи, що в результаті його дій, направлених на позбавлення життя, було доведено злочин до кінця, виштовхнув ОСОБА_10, який не подавав ознак життя та не чинив опір, з водійського сидіння на проїжджу частину дороги, таким чином заволодівши вищевказаним транспортним засобом та залишив місце події.

Крім того, 03 листопада 2018 року, близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на задньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля, марки "Opelcombo", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, під час руху по польовій дорозі з с.Бабанка, в напрямку с. Аполянка, Уманського району Черкаської області, з метою заволодіння вищевказаним транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, направлених на позбавлення життя, застосовуючи насильство небезпечне для життя, використовуючи ремінь безпеки водія автомобіля, яким ОСОБА_10 був пристебнутий, намагався позбавити його житгя шляхом стиснення шиї, поки не переконався, що потерпілий припинив чинити опір, та не подавав ознак життя, чим виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, виштовхнув ОСОБА_10, який не подавав ознак життя та не чинив опір з водійського сидіння на проїжджу частину дороги, після чого заволодів транспортним засобом, марки "Opelcombo", д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_11 та залишив місце події.

По даному факту 03.11.2018 р. слідчим відділенням Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до ЄРДР за № 12018250100000672 за ч.2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115 КК України та 03.11.2018р. слідчим відділенням Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до ЄРДР за № 12018250100000671 за ч.З ст.289 КК України.

03.11.2018 р. прокурором Тарасенком О.В. було винесено постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження з реєстраційним номером 12018250100000671.

03.11.2018 р. ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04.11.2018 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру в кримінальному провадженні № 12018250100000671 Уманським РВП УВП ГУНП в Черкаській області за ч.2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року клопотання слідчого СВ Уманського РВП УВП ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 01 січня 2019 року включно. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 03 листопада 2018 року.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, обравши більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім цього апелянт зазначає, що підозра пред’явлена ОСОБА_8 необґрунтована, що підтверджується показами свідка ОСОБА_12 , які були надані прокурором, як доказ по даному кримінальному провадженню, покази потерпілого на підставі яких і була пред’явлена підозра ОСОБА_13 суперечить показам свідка та обставинам справи. При розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу слідчий судя не врахував і ту обставину, що ОСОБА_8 добровільно з»явився до правоохоронних органів, ще раніше чим була зареєстрована заява потерпілого.

Вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України та з урахуванням пред»явленої необгрунтованої підозри.

При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи те, що підзахисний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, на утриманні перебуває співмешканка та двоє малолітніх дітей, матеріальна шкода не завдана, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами вважаємо утримання ОСОБА_8 під вартою незаконне, а затримання не обґрунтоване, жоден ризик передбачений статті 177 КК України не доведений.

Виходячи з зазначеного та оцінюючи в сукупності обставини вчиненого правопорушення, вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу, та вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстоким.

Заслухавши головуючого-суддю, доводи прокурора про відмову в задоволенні скарги, пояснення захисника ОСОБА_7І та підозрюваного ОСОБА_8, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому' підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України, які є особливо тяжкими злочинами. Згідно ст.12 КК України дані кримінальні правопорушення, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачені покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років та від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Крім того, існують певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може впливати на потерпілого ОСОБА_10, а показання останнього має важливе значення для повноти та об’єктивності досудового розслідування. Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи покарання яке йому може бути застосоване в разі доведеності його вини, може скоїти нові злочини, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам.

Доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 про необґрунтовану підозру останньому та необґрунтованість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є безпідставними, які спростовуються матеріалами справи.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України підтверджується доказами зібраними органами досудового розслідування, які містяться в матеріалах клопотання про обрання міри запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів враховує, що підозрюваний обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів, один з яких злочин проти життя та здоров’я людини.

Водночас при обранні запобіжного заходу були враховані дані про особу підозрюваного, його майновий, сімейний стан і стан його здоров’я.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, ухвала судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Твердження захисника ОСОБА_7 про можливість застосування до ОСОБА_8 більш мякий запобіжний захід, оскільки на утриманні ОСОБА_8 перебуває співмешканка та двоє малолітніх дітей, не заслуговують на увагу, оскільки вказані доводи не підтверджені матеріалами справи та в даному випадку не є підставою для застосування запобіжного заходу не пов’язаного з позбавленням волі.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог статей 177, 178, 194 КПК України і ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод та дійшов вірного висновку про те, що застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення щодо застосування до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ,а тому а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 про можливість застосування до ОСОБА_8 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 183, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.11.2018 року щодо ОСОБА_8 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :