Ухвала суду № 78459646, 11.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань вжиття заходів забезпечення позову

11 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/4393/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Нестеренківська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Надержинщинська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Черкасівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна державна адміністрація, про скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2018 року Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Нестеренківська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Надержинщинська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Черкасівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна державна адміністрація, про скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича від 05.10.2018 №872 "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови обласної державної адміністрації від 15.08.2017 №538" як таке, що є незаконним.

Прохальна частина позовної заяви містить прохання вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича від 05.10.2018 №872 "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови обласної державної адміністрації від 15.08.2017 №538".

Розглянувши дане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень /частини перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, в певний період наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

На підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності відповідних підстав, покладається саме на позивача. Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося запобігти.

При цьому, також і відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, позовна заява в якій викладена заява про забезпечення позову, а також і додані до позовної заяви документи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся; не наведено заявником і очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень чи порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах "Кресс проти Франції" (Kress v. France), 2Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria).

Таким чином, на час звернення Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з заявою про забезпечення позову, не вбачається обставин, визначених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Нестеренківська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Надержинщинська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Черкасівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавська обласна державна адміністрація, про скасування розпорядження - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ.

Суддя Г.В. Костенко