Рішення № 78459457, 31.10.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1956/17

31 жовтня 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л.А.

з участю секретаря Федас І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення страховика незаконним

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_4, у вересні 2017 року звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ПАТ "Київський страховий дім" про визнання рішення страховика незаконним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.02.2014 року близько 20 год. у місті Костопіль Рівненської області відбулась дорожньо-транспортна подія (далі ДТП). Під час даного ДТП, водій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на проїзній частині вулиці Бурова, 29 міста Костопіль Рівненської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці пригоди.

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 3 липня 2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах здійснює експлуатацію транспортного засобу «ЗИЛ 554М», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в ПАТ "Київський страховий дім" згідно за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8593130 .

Позивач, 18.01.2017 року, повідомила страхову компанію про настання страхового випадку та звернулася, в порядку визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004, зі заявою на виплату страхового відшкодування.

Однак, 25.04.2017 року надійшов лист з рішенням про відмову в виплаті страхового відшкодування .

З таким рішенням відповідача позивач погодитись не може та вважає, що воно прийняте з порушенням норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004

Посилаючись на зазначені обставини та положення ст.1187 ЦК України, ст.ст.21, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 в редакції чинній на дату пригоди, представник позивача просив позов задовольнити та визнати рішення ПАТ «Київський страховий дім» №1189 від 25.04.2017, про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 ., незаконним та стягнути з відповідача на користь позивача 4800.00 грн. судових витрат пов'язаних з оплатою позивачем правової допомоги.

Відповідач - ПАТ "Київський страховий дім" 23 жовтня 2017 року подали до суду заперечення на позов, в яких зазначили про безпідставність позовних вимог, виходячи з того, що позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки в ході перевірки було встановлено, що водій транспортного засобу "ЗИЛ 554М", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2 керував даним транспортним засобом без законних на те підстав, тобто неправомірно. Крім того, зазначили, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦУ України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Також заявили про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Костопільського районного суду від 26 квітня 2018 року до участі у справі було залучено ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та ОСОБА_3, що є власником транспортного засобу "ЗИЛ 554М", д.н. НОМЕР_3, та страхувальником за полісом №АС/8593130, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Сторони та їх представники в судові засідання не з'являлися, на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 помер, що стверджується Актовим записом про смерть №11 від 04.11.2017 року, складеного виконавчим комітетом Великомидської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Суд, ознайомившись з обгрунтуванням позовних вимог позивача, з письмовими запереченнями відповідача ПАТ "Київський страховий дім", дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 09.02.2014 року близько 20 год. у місті Костопіль Рівненської області відбулась ДТП, під час якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на проїзній частині вулиці Бурова, 29, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоду.

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 3 липня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

В результаті ДТП та наслідків від неї, близьким родичам померлого, а саме матері ОСОБА_1 - позивачу по справі, було завдано матеріальної та моральної шкоди. Факт родинних відносин підтверджено Свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 виданого 11.09.1991 року Великомидською сільською радою Костопільського району Рівненської області.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах здійснює експлуатацію транспортного засобу «ЗИЛ 554М», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПАТ "Київський страховий дім" відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8593130, що підтверджується відповідним витягом з бази МТСБУ .

18.01.2017 року позивач ОСОБА_1 повідомила ПАТ "Київський страховий дім" про настання страхового випадку та подано заяву про виплату такого страхового відшкодування.

Однак, Відповідач прийняв рішення про відмову Позивачу у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що в ході перевірки було встановлено, що водій транспортного засобу "ЗИЛ 554М", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, керував даним транспортним засобом без законних на те підстав, тобто неправомірно. Підставою таких висновків стала відповідь власника транспортного засобу ЗИЛ 554М - ОСОБА_3 про те, що керування даним транспортним засобом ОСОБА_2 здійснював неправомірно, оскільки, будь-яких документів на вказаний транспортний засіб, ключів, він йому не передавав.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Стаття 6 цього Закону визначає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно із п.1.4 Закону особи, відповідальність яких застрахована - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом.

Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Тому, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що водій ОСОБА_2 вважається правомірним володільцем транспортного засобу "ЗИЛ 554М", державний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП, оскільки інше не встановлено законом або рішенням суду, оскільки відомостей щодо відсутності згоди власника транспортного засобу чи законного користувача на володіння транспортним засобом водієм ОСОБА_2 на момент ДТП і в подальшому немає. Крім цього, Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що власник транспортного засобу звертався, у встановленому законом порядку, в правоохоронні органи та заявляв про вчинення злочину передбаченого ст. 289 Кримінального кодексу України. Також, Відповідач у своїй відмові не зіслався на жодні відомості щодо відкриття кримінального провадження з цього приводу, вироку суду, яким встановлено факт незаконного заволодіння транспортним засобом станом на дату ДТП, постанови про закриття кримінального провадження тощо.

Відповідно до статті 22 Закону №1961-IV від 01.07.2004: «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».

«Шкодою, заподіяною життю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого» (п. 23.1 Закону).

Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди» (ч.І ст. 27 Закону №1961-IV від 01.07.2004).

Тому рішення Відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування не має жодного обґрунтування відповідно до умов чинного законодавства.

Крім цього, суд вважає безпідставними доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Зазначене свідчить, що за змістом цієї норми, закон не розділяє поширення позовної давності на відповідальну особу та винну особу, тобто позовна давність до даних правовідносин не застосовується.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення .

Судові витрати між сторонами розподіляються відповідно до ст.141 ЦПК України.

Згідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 даної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Заявлені стороною позивача судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 4800,00 грн., суд рахує обґрунтованими, оскільки відповідно до норми ч.3 ст.137 ЦПК України детально описано роботи (надані послуг) виконані адвокатом, та здійснені ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що підтверджено договором про надання юридичних послуг від 16.12.2016 року, розрахунком суми винагороди за надання правової допомоги від 18.09.2017 року, рахунком-фактурою від 31.08.2017 року №31-08/01 та квитанцією про оплату за надання правової допомоги від 05.092017 року.

Крім того, з відповідача підягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 704,00 грн., які мала б сплатити позивач при подачі позову до суду, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,268,1187,1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 22, 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4,10, 11, 12,13,81,82, 133,137,141, 229, 258, 265,268 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення страховика незаконним - задовольнити.

Визнати рішення Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» №1189 від 25.04.2017 року про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 - незаконним.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_6 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень нуль копійок) судових витрат пов'язаних з оплатою позивачем правової допомоги.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь держави судовий збір в сумі 704,00 грн. (сімсот чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1), ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач:

ПРАТ "Київський страховий дім", ( Київ, Вулиця Артема,37-41, ),код ЄДРПОУ 25201716.

Повне рішення складено

09 листопада 2018 року

СуддяЛ.А.Грипіч