
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2018 року м. Одеса Справа № 1540/5112/18
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
за участю: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Кур’ян Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі про визнання протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 06.09.2018 року № 3384 "про відмову у призначенні пенсії" яким відмовлено у призначенні ОСОБА_3 дострокової пенсії за віком; зобов'язання призначити та виплатити ОСОБА_3 з 22 червня 2018 року дострокову пенсію за віком відповідно до п.3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",-
ВСТАНОВИВ:
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 22 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Відповідач) із заявою про призначення пенсії за віком - батько дитини інваліда з дитинства після досягнення 55 років надавши всі необхідні документи для призначення пенсії. За результатом розгляду його заяви відповідачем було прийнято 06 вересня 2018 року рішення № 3384 «Про відмову у призначенні пенсії». При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що у відповідності до пп. 3 п. 1 ст. 115 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням (зі змінами 2148), право на дострокову пенсію за віком мають матері (батьки) осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шістнадцятирічного віку після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Оскільки мати дитини з інвалідністю дитинства скористалась правом щодо призначення пенсії з більш раннього віку, батько права на призначення пенсії за віком відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 115 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами 2148) не має. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_3, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років. Вказана стаття передбачає можливість призначення дострокової пенсії за віком лише для жінок, але при цьому містить виключення, які дозволяють дострокову пенсію за віком отримати батьку за умови: за вибором матері або в разі її відсутності. Дружина позивача скористалась своїм правом на отримання дострокової пенсії (в порядку п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону), а отже, позивач (батько) не має права на отримання дострокової пенсії відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону.
Ухвалою суду від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 22 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком - батько дитини інваліда з дитинства після досягнення 55 років надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією заяви.
За результатом розгляду його заяви Відповідачем було прийнято 06 вересня 2018 року рішення № 3384 «Про відмову у призначенні пенсії». При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що у відповідності до пп. 3 п. 1 ст. 115 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням (зі змінами 2148), право на дострокову пенсію за віком мають матері (батьки) осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шістнадцятирічного віку після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Вказане рішення мотивоване тим, що оскільки мати дини з інвалідністю дитинства скористалась правом щодо призначення пенсії з більш раннього віку, батько права на призначення пенсії за віком відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 115 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами 2148) не має.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявності підстав для його задоволення.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України, це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом
Згідно з п. З ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;
Отже, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дитини-інваліда.
Як вбачається з матеріалів справи син позивача, ОСОБА_4 1983 року народження згідно з випискою із акта огляду МСЕК серії Сер. НОМЕР_2 був інвалідом другої групи зі встановленою причиною інвалідності: інвалід з дитинства.
Відповідно до висновку № 17 про час настання інвалідності від 04 липня 2017 року встановлено, що ОСОБА_4 був хворий з раннього дитинства.
Також, згідно з посвідченням серії НОМЕР_3, виданого Пенсійним фондом України дружина позивача ОСОБА_5 отримує пенсію за віком за списком №1.
Тому, при поданні ОСОБА_3 документів для призначення пенсії за віком як батьку дитини-інваліда, його дружина написала заяву згідно з якою відмовилась від пенсії за віком як мати дитини інваліда з дитинства.
Таким чином суд вважає, що всі ці обставини повною мірою дають ОСОБА_3 право на призначення пенсії за віком як батьку дитини-інваліда, адже його дружина не використовувала своє право на даний вид пенсії.
Як вбачається з розрахунку стажу 3384 загальний стаж роботи ОСОБА_3 становить 38 років 5 місяців і 21 день, тому на момент звернення за призначенням пенсії за віком як батьку дитини з інвалідністю ОСОБА_3 є батьком дитини з інвалідністю, досяг 55 років, має загальний трудовий стаж більше 20 років, його дружина відмовилась від даного виду пенсії написавши письмову заяву.
Дружина ОСОБА_3 право на отримання пенсії з підстав, передбачених абзацом четвертим п. 3 ч. 1 ст 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не використала, надавши згоду на призначення пенсії з цих підстав своєму чоловікові - батькові дитини-інваліда.
Тому, суд вважає, що пунктом 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено спеціальне суб'єктивне право батька (за вибором матері), як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства, якщо вона скористалася своїм правом відмовилася від пенсії, передбаченою п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з чим рішення № 3384 «Про відмову у призначенні пенсії» від 06.09 2018 року є безпідставним.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 12.11.2013 року по справі №21-373а13.
При цьому вищевказаний висновок Верховного Суду в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Окрім того, відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, у випадку ОСОБА_3 так як звернення за призначенням пенсії відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення 55 років, то він має право отримати пенсію з 22 червня 2018 року, тобто з дати звернення до відповідача із відповідною заявою.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі задовольнити.
Визнати протиправними рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 06.09.2018 року за № 3384 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м: Одесі (65121, м. Одеса, вул.. Ільфа і Петрова, 4-а код ЕДРПОУ 41248812) призначити та виплатити ОСОБА_3 (65121, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) з 22 червня 2018 року дострокову пенсію за віком відповідно до п.3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 11.12.2018 року.
Суддя Іванов Е.А.
.
Судове рішення № 78458445, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 11.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1540/5112/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: