Рішення № 78458306, 10.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4527/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 року № 58 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, пов'язаної із смертю його батька, ОСОБА_2; зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, пов'язаної із смертю його батька, ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що його батько в період з 17.09.2015 року по 01.10.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою від 23.11.2016 року № 6984 виданою Міністерством оборони України Військовою частиною польова пошта В2262. Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень, контузії, травм, каліцтв № 67 від 14.02.2017 року встановлено, що захворювання старшого солдата запасу ОСОБА_2 пов'язані із захистом Батьківщини. Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень, контузії, травм, каліцтв № 98 від 05.04.2018 року встановлено, що захворювання старшого солдата у відставці ОСОБА_2, яке призвело до смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини. 17.04.2018 року він, ОСОБА_1, звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, в зв'язку із смертю батька, ОСОБА_2, відповідно до постанови КМУ № 975, проте комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_2 на дату смерті не був військовослужбовцем. Разом з тим, одноразова грошова допомога є гарантованою державною соціальною допомогою, яка виплачується зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, в тому числі після звільнення такої особи з військової служби. Оскільки захворювання ОСОБА_2, яке призвело до смерті, було безпосередньо пов'язане із захистом Батьківщини, тобто пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби, що підтверджується належним доказами, тому, грошова допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Представником Міністерства оборони України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що смерть громадянина ОСОБА_2 настала після його звільнення з лав Збройних Сил України, проте чинне законодавство України передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, а не осіб, звільнених зі служби. Жодної правової норми для призначення і виплати громадянину ОСОБА_1, як члену сім'ї, одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи - не військовослужбовця не існує.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року по справі № 1540/4527/18 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

24 листопада 2016 року наказом командира Військової частини ПП В2262 №325 звільнено з військової служби у запас старшого солдата ОСОБА_2 (а.с. 42).

14 лютого 2017 року військово-лікарською комісією Південного регіону Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, травм, каліцтв - захворювання старшого солдата запасу ОСОБА_2, 1960 р.н., так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, 1690 р.н., помер, про що складений відповідний актовий запис № 236, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Чорноморським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 12).

Згідно довідки про причину смерті № 30 від 21.03.2018 року, причина смерті ОСОБА_2 - рак правої легені з віддаленим матастазом (а.с. 41).

05 квітня 2018 року військово-лікарською комісією Південного регіону Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, травм, каліцтв - захворювання старшого солдата у відставці ОСОБА_2, 1960 р.н., захворювання, яке призвело до смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с. 47).

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із смертю батька, ОСОБА_2 (а.с. 39-47).

03 травня 2018 року Одеським обласним військовим комісаріатом на ім'я директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї копіями документів та зазначено, що командування вважає, що син померлого старшого солдата у відставці ОСОБА_2 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на день смерті він не був військовослужбовцем (а.с. 38).

08 червня 2018 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення № 58, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги сину померлого 21.03.2018 року ОСОБА_2, оскільки на день смерті він не був військовослужбовцем (а.с. 37).

Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким встановлена єдина система їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до п. 4 Порядку № 975 від 25.12.2013 року одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

Так, зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.

Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року по справі № 761/18099/15-а (провадження № К/9901/3406/18 ).

При цьому, Верховний Суд в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №761/18099/15-а вказав, що закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 05 квітня 2018 року військово-лікарською комісією Південного регіону Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, травм, каліцтв - захворювання старшого солдата у відставці ОСОБА_2, 1960 р.н., захворювання, яке призвело до смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с. 47).

Таким чином, посилання відповідача на те, що чинним законодавством України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, а не осіб, звільнених зі служби, а тому підстави для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як члену сім'ї, у разі загибелі (смерті) особи, відсутні, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

За таких підстав, враховуючи позицію Верховного Суду, суд дійшов до висновку, що рішення Міністерства оборони України від 08.06.2018 року № 58 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, пов'язаної із смертю його батька, ОСОБА_2, з підстав того, що на день смерті він не був військовослужбовцем, э необґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.

Відповідно до п. 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (в редакції чинній на момент виникнення срібних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно п. 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Згідно п. 13, 14, 15 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Отже, зазначеними приписами законодавства визначений певний порядок розгляду заяви та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників справи, позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що його батько, ОСОБА_2, на день смерті не був військовослужбовцем, проте, інші питання визначенні Порядком № 975, відповідачем не розглядались.

Разом з тим, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, передбачена можливість прийняття альтернативного рішення за результатом розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 року № 58 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, пов'язаної із смертю його батька, ОСОБА_2; зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2018 року про виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання: 68001, АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 року № 58 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, пов'язаної із смертю його батька, ОСОБА_2.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2018 року про виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2018 року

Суддя О.А. Левчук

.