Рішення № 78458203, 10.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3423/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Гонтаря позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Рубіжанського міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач), в якому позивач просив суд стягнути з відповідача не донараховану та недосплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період часу з 06.09.2014 по 31.12.2014 - 11965,17 грн., з 01.01.2015 по 31.03.2015 - 26,84 грн., з 01.04.2015 по 31.08.2015 - 3,65 грн. з 01.09.2015 по 30.09.2015 - 12,13 грн. та в період часу з 01.11.2015 по 06.11.2015 - 2744,88 грн., в загальному розмірі 14752,67 грн. (арк.спр. 26-29).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонер-кінолог Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області у спеціальному званні сержант міліції, де 07.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ. В період часу, з 06.09.2014 року по теперішній час, позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції згідно довідки № ВДЗ/7184/А від 08.07.2015 року на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158.

В жовтні 2018 року позивач звернувся з заявою до голови ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області, в якій просив надати довідку про заробітну плату помісячно в період часу з 06.09.2014 року по 06.11.2015 року, довідку про виплати винагороди щомісячно за участь в антитерористичній операції в період часу з 06.09.2014 року по 06.11.2015 року та довідку про те, чи перебував на лікарняному чи у черговій відпустці у вказаний період часу.

16.10.2018 року позивач отримав відповідь № ВДЗ/11 від 16.10.2018 року, в якій позивачу надали довідку за вих. №108 від 05.10.2018 року про доходи, довідку за вих.109 від 05.10.2018 року, щодо виплати винагороди за безпосередню участь в АТО та довідку за №112 від 05.10.2018, щодо виплати винагороди за безпосередню участь в АТО, довідку №114 від 05.10.2018 про те, що в період часу з 17.12.2014 по 22.12.2014 позивач перебував на лікарняному, та лист відповідь за вих.№113 від 05.10.2018.

Згідно довідки № 112 від 05.10.2018 року в період часу з 06.09.2014 року по 31.12.2014 року позивачу не була сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО, в період часу з 01.01.2015 по 31.03.2015 позивачу була нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 9712,00 грн., в період часу з 01.04.2015 року по 31.08.2015 року було нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 15115,00 грн., в період часу з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року позивачу було нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 3000 грн., в період часу з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року позивачу була нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 3743,00 гривень, в період часу з 01.11.2015 року по 06.11.2015 року була нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 749,00 грн. Позивач вважає, що такий розрахунок є не правильним, грошові кошти винагороди за безпосередню участь в АТО виплатили не в повному обсязі, а тому звернувся до суду та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (арк.спр.33), просив розглядати справу за його відсутності (арк.спр.29).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (арк.спр.34), просив розглянути справу без його участі (арк.спр44). Від представника відповідача на адресу надійшов відзив на позову заяву (арк.спр.35-44) в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позову заяву.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.1-2);

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивач - позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, є учасником бойових дій відповідно до інформації, зазначеної в посвідченні серії НОМЕР_2 від 06.11.2015 (арк.спр.7,8,25).

Згідно довідки ГУМВС України в Луганській області від 08.07.2015 №ВДЗ/7184/А позивач наказом першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 в період з 06.09.2014 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк.спр.15).

Аналогічна інформація зазначена у довідці ГУ МВС України у Луганській області від 26.11.2018 №6/4-482ЛК (арк.спр.45).

Згідно інформації, зазначеній у довідці від 05.10.2018 №114 позивач в період з 06.09.2014 по 06.11.2015 перебував на лікарняному з 17.12.2014 по 22.12.2014. У відпустках за вищевказаний період ОСОБА_1 не перебував (арк.спр.46).

Згідно інформації, зазначеній в довідці від 29.11.2018 №155, яка видана Рубіжанським міським відділом ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, позивачу нараховано:

- у вересні 2014 року: 3463,86 грн., з яких 3042,19 грн. - розмір грошового забезпечення, 281,32 грн. - нічні, 140,35 грн. - індексація;

- у жовтні 2014 року: 6230,50 грн., з яких 3042,19 грн. - розмір грошового забезпечення, 5,77 грн. - нічні, 140,35 грн. - індексація; 3042,19 грн. - матеріальна допомога на оздоровлення;

- у листопаді 2014 року: 3091,03 грн., з яких 2887,50 грн. - розмір грошового забезпечення, 13,24 грн. - нічні, 190,29 грн. - індексація;

- у грудні 2014 року: 4264,83 грн., з яких 4040,44 грн. - розмір грошового забезпечення, 224,39 грн. - індексація;

- у січні 2015 року: 6989,38 грн., з яких 3344,14 грн. - розмір грошового забезпечення, 251,19 грн. - індексація, 3394,05 грн. - матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань;

- у лютому 2015 року: 3540,95 грн., з яких 3224,35 грн. - розмір грошового забезпечення, 21,57 грн. - нічні, 295,03 грн. - індексація;

- у березні 2015 року: 3491,32 грн., з яких 3144,49 грн. - розмір грошового забезпечення, 4,29 грн. - нічні, 342,54 грн. - індексація;

- у квітні 2015 року: 3544,1 грн., з яких 3114,54 грн. - розмір грошового забезпечення, 4,11 грн. - нічні, 425,36 грн. - індексація;

- у травні 2015 року: 3482,79 грн., з яких 2855,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 25,82 грн. - нічні, 601,97 грн. - індексація;

- у червні 2015 року: 3451,08 грн., з яких 2525,57 грн. - розмір грошового забезпечення, 70,20 грн. - нічні, 855,31 грн. - індексація;

- у липні 2015 року: 3375,92 грн., з яких 2435,73 грн. - розмір грошового забезпечення, 38,59 грн. - нічні, 901,60 грн. - індексація;

- у серпні 2015 року: 3427,17 грн., з яких 2525,57 грн. - розмір грошового забезпечення, 901,60 грн. - індексація;

- у вересні 2015 року: 3518,67 грн., з яких 2495,63 грн. - розмір грошового забезпечення, 3,68 грн. - нічні, 1019,36 грн. - індексація;

- у жовтні 2015 року: 7498,57 грн., з яких 3743,44 грн. - розмір грошового забезпечення, 11,69 грн. - нічні, 3743,44 грн. - матеріальна допомога на оздоровлення;

- у листопаді 2015 року: 3493,88 грн., з яких 3493,88 грн. - розмір грошового забезпечення (арк.спр.47).

Згідно довідки відповідача від 29.11.2018 №157 ОСОБА_1 винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за 2014 рік не нараховувалась на виплачувалась (арк.спр.48).

Крім того, згідно довідки відповідача від 29.11.2018 №158, остаточний рахунок з ОСОБА_1 за час походження служби в Рубіжанському МВ ГУМВС України у Луганській області був проведений 15.04.2016 (арк.спр.49).

Відповідно до довідки відповідача від 29.11.2018 вих.№159 вбачається, що ОСОБА_1 була нарахована та виплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальній сумі 32319,00 грн., зокрема, за липень 2015 року -9712,00 грн. (з 01.01.2015 по 31.03.2015); вересень 2015 року - 15115,00 грн. (з 01.04.2015 по 31.08.2015); за жовтень 2015 року - 3000,00 грн. (з 01.09.2015 по 30.09.2015); за листопад 2015 року - 3743,00 грн. (з 01.10.2015 по 31.10.2015); за грудень 2015 року - 749,00 грн. (з 01.11.2015 по 06.11.2015) (арк.спр.50).

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу недоотриманої винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 - 11965,17 грн., з 01.01.2015 по 31.03.2015 - 26,84 грн., з 01.04.2015 по 31.08.2015 - 3,65 грн. з 01.09.2015 по 30.09.2015 - 12,13 грн. та в період часу з 01.11.2015 по 06.11.2015 - 2744,88 грн., в загальному розмірі 14752,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Таку ж саму норму щодо виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції встановлено постановою КМУ від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції».

З аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь позивача за 2014 рік повинен становити:

- за вересень 2014 року - 2769,59 грн. за 25 днів безпосередньої участі в АТО (з 06.09.2014 по 30.09.2014);

- за жовтень 2014 року - 3047,96 за 31 день безпосередньої участі в АТО (з 01.10.2014 по 31.10.2014);

- за листопад 2014 року - 3000,00 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО (з 01.11.2014 по 30.11.2014);

- за грудень 2014 року - 3258,41 грн. за 25 днів безпосередньої участі в АТО (з 01.12.2014 по 16.12.2014, з 23.12.2014 по 31.12.2014).

Всього розмір винагороди за безпосередню участь в АТО за 2014 рік становить - 12075,96 грн.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.05.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 06.09.2014 та наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області з 07.11.2015, винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити за період з січня по листопад включно 2015 року:

у січні 2015 року - 3344,14 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у лютому 2015 року - 3245,92 грн. за 28 днів безпосередньої участі в АТО;

у березні 2015 року - 3148,78 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у квітні 2015 року - 3118,65 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

у травні 2015 року - 3000 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у червні 2015 року - 3000 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

у липні 2015 року - 3000 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у серпні 2015 року - 3000 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у вересні 2015 року - 3000 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

у жовтні 2015 року - 3755,13 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у листопаді 2015 року - 698,77 грн. /30 (кількість днів у місяці) х 6 днів (безпосередньої участі в АТО) = 698,77 грн.

Суд зазначає, що позивач відповідно до вищезазначених наказів АТЦ при СБУ приймав безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області до 07.11.2015, при цьому згідно наданої довідки від 29.11.2018 вих.№159 вбачається, що ОСОБА_1 була нарахована та виплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальній сумі 32319,00 грн., зокрема, за липень 2015 року -9712,00 грн. (з 01.01.2015 по 31.03.2015); вересень 2015 року - 15115,00 грн. (з 01.04.2015 по 31.08.2015); за жовтень 2015 року - 3000,00 грн. (з 01.09.2015 по 30.09.2015); за листопад 2015 року - 3743,00 грн. (з 01.10.2015 по 31.10.2015); за грудень 2015 року - 749,00 грн. (з 01.11.2015 по 06.11.2015) (арк.спр.50)

З огляду на зазначене винагорода позивача за участь в Антитерористичної операції у період з 01.01.2015 по 07.11.2015 повинна складати:

- з 01.01.2015 по 31.03.2015 у загальному розмірі 9738,84 грн. замість 9712,00 грн.;

- з 01.04.2015 по 31.08.2015 у загальному розмірі 15118,65 грн. замість 15115,00 грн.;

- з 01.09.2015 по 30.09.2015 у загальному розмірі 3000,00 грн.;

- з 01.10.2015 по 31.10.2015 у загальному розмірі 3755,13 грн. замість 3743,00 грн.;

- з 01.11.2015 по 06.11.2015 у загальному розмірі 698,77 грн. замість 749,00 грн.

Тобто, за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 відповідач не доплатив позивачу суму винагороди за безпосередню участь в АТО у розмірі 26,84 грн.; за період з 01.04.2015 по 31.08.2015 у розмірі 3,65 грн. та за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 у розмірі 12,13 грн. Загальний розмір недоплаченої суми винагороди за період з 01.01.2015 по 07.11.2015 у загальному розмірі 42,62 грн.

Тобто, судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що позивачу не було доплачено винагороду за безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області за спірний період 2015року у розмірі 42,62 грн.

Доводи відповідача про те, що виплати за роботу у нічний час не повинні входити до загальної суми при розрахунку винагороди за безпосередню участі в АТО, є безпідставними по вище викладеним мотивам.

Згідно частини 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих у справах щодо офіційного тлумачення статті 233 КЗпП України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - Рішення від 15.10.2013 № 9-рп/2013) та від 15.10.2013 № 8-рп/2013.

Згідно п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1,12 Закону України "Про оплату праці" (далі - Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013).

Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Згідно вищезазначеного Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у публічних спорах про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці і, відповідно, обмеження права на звернення до суду місячним строком призведе до дискримінації державних службовців за ознакою місця роботи, оскільки працівники інших установ та організацій, на яких не поширюється частина п'ята статті 122 КАС України, можуть застосувати своє право безстроково.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по даній справі, тобто позивач не обмежений строком зверненням з даним адміністративним позовом. Таким чином, суд не враховує посилання відповідача стосовно пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Розмір суми стягнення за 2014 рік та недоотриманої суми за 2015 рік визначено судом з урахуванням днів безпосередньою участі позивача в АТО.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.

Стягнути з Рубіжанського міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670705, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Смирнова, буд.1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 06 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року у загальному розмірі 12075 (дванадцять тисяч сімдесят п'ять) гривень 96 копійок з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів та недонараховану та недосплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01.01.2015 по 07.11.2015 у загальному розмірі 42 (сорок дві) гривні 62 копійки.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова