Ухвала суду № 78457843, 10.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/454/13-а

У Х В А Л А

з питань визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

10 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю: представника позивача Галевич Н.Р., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 про виконання вимог припису,-

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року у справі №813/454/13-а за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 про виконання вимог припису, позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги припису №3г від 15 травня 2012 року, а саме: привести об'єкт будівництва за адресою : АДРЕСА_1 до попереднього стану. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалась і набрала законної сили.

12 грудня 2016 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №813/454/13-а, який був звернений до виконання в Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

23.10.2018 р. (вхід. №33662) від відповідача до суду надійшла заява про визнання виконавчого документа ВП№53160364, виданого на основі виконавчого листа №813/454/13-а від 12.12.2016 р таким, що не підлягає виконанню; закрити виконавче провадження ВП №53160364 у зв'язку з тим, що воно не підлягає до виконання.

04.12.2018 р представником відповідача подано заяву про уточнення заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а саме виконавчий лист №813/454/13-а від 12.12.2016 р виданий Львівським окружним адміністративним судом, визнати таким що не підлягає виконанню повністю.

В обгрунтування заяви зазначили, що відповідач (боржник у виконавчому листі ОСОБА_2) звернулася до державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІ Проектреконструкція» для отримання технічного висновку про відповідність будівельним нормам квартири АДРЕСА_1. Зокрема, в технічному висновку 7.1. 057-ТВ-18, замовником якого була ОСОБА_2, зазначено, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлено, що до квартири здійснено прибудову в подвір'я будинку. Первісний стан квартири-одна житлова кімната пл. 15.40 мІ без санітарних вигод та кухні. Для покращення умов проживання виконано добудову в розмірі в плані 4,96х1,88 мІ в якій розміщено коридор пл. 2,10 мІ; вбиральня з душовою пл.1.70 мІ; кухня-ніша пл.4,40 мІ, загальна площа квартири після прибудови становить - 23,60 мІ, житлова площа - 15,40 мІ. Планування квартири приведено у відповідності до вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення « п.2.22». При огляді конструкції прибудови квартири №7 встановлено, що загальний технічний стан - задовільний. Конструкції прибудови (стіни, перегородки, дах і покрівля) є невід'ємною частиною конструкції сусідньої прибудови квартири зліва. Прийняті конструктивні рішення по прибудові квартири №7 забезпечили міцність та стійкість конструкції будинку в цілому. Демонтаж прибудови квартири №7 може спричинити обвал, пошкодження несучих конструкцій, які є спільними із сусідньою прибудовою та не може гарантувати безпечну експлуатацію сусідньої квартири.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримали уточнену заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню, просили таку задовольнити. Додатково зазначили, що у разі знесення самочинної прибудови може бути пошкоджено сусідню прибудову.

Позивачем подано заперечення на заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обгрунтування заперечень зазначив,що законодавець відповідно до ст. 374 закріпив виключно два випадки за яких суд може постановити ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню: виконавчий лист виданий помилково, у боржника відсутній обов'язок (повністю або частково) у зв'язку із його припиненням, добровільним виконанням рішення безпосередньо боржником або іншою особою.

Так, 30.08.2016 р Львівським окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким позов задоволено повністю. Вказане рішення набрало законної сили та у відповідності було правомірно видано виконавчий лист, отже перша підстава для задоволення заяви позивача визначена ч.2 ст. 374 КАС не може бути застосовано судом, оскільки виконавчий лист видано правомірно.

Щодо другої підстави для задоволення заяви визначеної ч.2 ст.374 КАС України, позивач зазначає, що відповідачем не надано документів, які б підтверджували виконання судового рішення боржним або іншою особою, а також не надано доказів що у боржника відсутній обов'язок виконання судового рішення у зв'язку з його припиненням.

Також наголосив, що заявник єдиною підставою для подання заяви, що розглядається судом вказує технічні висновки державного науково-дослідного інституту та проектно-вишукувального інституту «НДІ Проектреконструкція» від 2018 р, однак рішення суду від 30.08.2016 р та правова позиція позивача, щодо необхідностізнесення прибудови відповідача була обгрунтована не порушенням ДБН, ДСТУ чи неможливістю експлуатації прибудови, а тим, що вчинена прибудова без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, а також без документу, що дає право виконувати будівельні роботи ще у 2012 р., не надано документів на право власності чи користування земельною ділянкою на якій самочинно здійснена прибудова.

Відтак, вважає заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню без підставною.

Представник позивача в судовому засіданні повністю заперечила щодо заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та просила в такій відмовити повністю.

Представник Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду заяви.

Розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.5 ст. 374 КАС України).

За приписами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року у справі №813/454/13-а за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 про виконання вимог припису, позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги припису №3г від 15 травня 2012 року, а саме: привести об'єкт будівництва за адресою : АДРЕСА_1 до попереднього стану.

Судом встановлено, що відповідачем постанова суду не оскаржувалось і набрала законної сили.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 372 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "ОСОБА_1 проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Враховуючи наведене, доводи відповідача ОСОБА_2 в заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є безпідставними та не обгрунтованими, оскільки рішення набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, рішення суду не виконано, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, враховуючи відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 374 КАС України, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заява ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є безпідставною та необґрунтованою, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні останньої.

Керуючись ст.ст.243, 248, 374, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа у справі №813/454/13-а таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у п'ятнадцятиденний строк з дати її складання.

Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.