Рішення № 78457345, 11.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2018 року (о 11 год. 15 хв.)Справа № 280/4261/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 42/10, код ЄДРПОУ 37830810) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту подачі заяви, тобто з 09.07.2018 із застосування записів трудової книжки;

зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заяви від 09.07.2018, що зареєстрована за № 1015 з урахуванням записів трудової книжки і наданих документів.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що 09.07.2018 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», проте рішенням №4767 від 14.09.2018 йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку із тим, що період з 04.08.1997 по 04.05.1999 до пільгового стажу роботи не враховано. Вважає, що основним документом, який характеризує трудову діяльність особи, є трудова книжка. За записами в трудовій книжці позивача вбачається, що він працював на посаді майстра та старшого майстра чавунного литва, та виконував роботу з шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач вважає вказану відмову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 12.11.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

05.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 35347), в якому зазначає, що згідно даних трудової книжки позивач працював на посаді майстра та старшого майстра на заводі ім. Кірова (ВАТ «Південдизельмаш») з 28.07.1986 по 31.08.1993 та з 17.05.1994 по 04.05.1999. Однак, за результатами атестації робочого місця по ВАТ «Південдизельмаш», відповідно до наказу № 252/3 від 16.10.1997 значиться професія майстра чавунного литва цеху № 14, професія старшого майстра чавунного литва цеху № 14 відсутня. Отже, період з 04.08.1997 по 04.05.1999 до пільгового стажу роботи не враховано. Виходячи з цього, пільговий стаж роботи позивача складає 08 років 10 місяців та 29 днів, замість необхідного - 10 років. На підставі вищезазначеного, управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за Списком 2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, відповідач не вбачає в своїх діях протиправності та неправомірності, так як діяло винятково на підставі діючого законодавства. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до записів в трудовій книжці серії БТ-І № 7606252 ОСОБА_1, судом встановлено, що позивач працював на заводі ім. Кірова (ВАТ «Південдизельмаш») на посадах: майстра чавунного литва цеху № 14 з 28.07.1986 по 13.07.1988, з 19.06.1992 по 31.08.1993 та з 17.05.1994 по 03.08.1997; старшого майстра чавунного литва цеху № 14 з 14.07.1988 по 18.06.1992 та з 04.08.1997 по 04.05.1999.

09.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до неї копію паспорту та ІПН, копію диплому, оригінал та копію трудової книжки, військовий квиток, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № № Ш-400, 399, 402, 401, 403.

Рішенням від 14.09.2018 №4767, яке оформлено Повідомленням про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп.1 п.2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу відмовлено у призначення пенсії за Списком № 2, на підставі відсутності атестації робочого місця на посаді старшого майстра дільниці в чавуноливарному цеху № 14 та недостатності пільгового стажу роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах. Зокрема зазначено, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач має вік - 56 років, загальний стаж роботи складає 37 років 11 місяців 4 дні, стаж роботи за Списком № 2 складає 8 років 10 місяців 29 днів. Згідно з записів трудової книжки, позивач працював на посаді майстра та старшого майстра на старшого майстра на заводі ім. Кірова (ВАТ «Південдизельмаш») з 28.07.1986 по 31.08.1993 та з 17.05.1994 по 04.05.1999. ВАТ «Південдизельмаш» ліквідовано без визначення правонаступника. Згідно з архівними довідками позивача про період роботи та заробітну плату наявні періоди з спеціальністю: майстра з 28.07.1986 по 13.07.1988, з 19.06.1992 по 31.08.1993 та з 17.05.1994 по 03.08.1997; старшого майстра з 14.07.1988 по 18.06.1992 та з 04.08.1997 по 04.05.1999. За результатами атестації робочого місця по ВАТ «Південдизельмаш», відповідно до наказу № 252/3 від 16.10.1997 значиться професія майстра чавунного литва цеху № 14, професія старшого майстра чавунного литва цеху № 14 відсутня. За розглядом заяви про встановлення пільгового стажу роботи та доданих до неї документів прийнято рішення від 15.08.2018 № 2847 про зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи на ВАТ «Південдизельмаш» майстром чавунного литва з 28.07.1986 по 31.08.1993 та з 17.05.1994 по 03.08.1997 з урахуванням фактично відпрацьованого часу у шкідливих умовах у 1992-1997 роках. Отже, період з 04.08.1997 по 04.05.1999 до пільгового стажу роботи не враховано. Таким чином, стаж роботи позивача за Списком № 2 складає 8 років 10 місяців 29 днів. Разом з цим роз'яснено, що право на пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку позивач набуде в 57 років.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту «б» частини першої ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, (далі - Закон № 1788-ХІІ) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (розділ ХІ «Мелообробка»), передбачені майстри, старші майстри, помічники майстрів дільниць ливарного виробництва.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, розділом ХІV «Металообробка» передбачена професія майстра, старшого майстра дільниць (1.Ливарне виробництво, позиція 2150100б-23428).

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, розділом ХІV «Металообробка» передбачена професія майстра, старшого майстра дільниць (1.Ливарне виробництво, позиція 2150100б-23428.

У відповідності до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Суд досліджуючи матеріали справи, зазначає, що з копії трудової книжки позивача вбачається, що на заводі ім. Кірова (ВАТ «Південдизельмаш») з 28.07.1986 по 13.07.1988, з 19.06.1992 по 31.08.1993 та з 17.05.1994 по 03.08.1997 він працював на посаді майстра чавунного литва цеху № 14 та з 14.07.1988 по 18.06.1992 та з 04.08.1997 по 04.05.1999 на посаді старшого майстра чавунного литва цеху № 14.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що довідки мають надаватися у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач має відповідні записи в трудовій книжці, які підтверджують факт роботи його на посадах майстра та старшого майстра чавунного литва цеху, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення як такі, що зазначені у Списках № 2, чинних у відповідні періоди часу.

Положеннями пункту 4 Порядку № 383 передбачено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до підпунктів 4.1-4.5 Порядку № 383 зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Із аналізу зазначених нормативних актів видно, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації робочих місць та Методичні рекомендації передбачають: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

При цьому, положеннями Порядку проведення атестації робочих місць визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Загальний стаж позивача на дату звернення за призначенням пенсії не є спірним та складає 37 років 11 місяців 4 дні.

Так, судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача на посаді старшого майстра з 04.08.1997 по 04.05.1999, оскільки відповідно до наказу від 16.10.1997 № 252/3, за результатами атестації робочого місця на ВАТ «Південдизельмаш» значиться професія майстра чавунного литва цеху № 14, професія старшого майстра чавунного литва цеху № 14 відсутня.

Суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні вищевказаного періоду роботи позивача до його пільгового стажу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

Позивач у період з 04.08.1997 по 04.05.1999 працював на посаді старшого майстра чавунного литва цеху № 14 у ВАТ «Південдизельмаш» та виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а відтак період його роботи з 04.08.1997 по 04.05.1999 має бути зарахований до пільгового стажу за результатами атестації, проведеної відповідно до наказу від 16.10.1997 № 252/3 у ВАТ «Південдизельмаш».

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування вищезазначеного періоду до пільгового стажу, та зазначає, що відповідачем не спростовано того факту, що позивач повний робочий день працював на посадах, віднесених до Списку № 2, що свідчить про необґрунтованість рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Разом з цим, суд зазначає, що належний способом захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є скасування рішення від 14.09.2018 №4767, яке оформлено Повідомленням про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, що свідчить про необхідність призначення пенсії позивачу з 09.07.2018.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, заперечуючи проти позову, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність пільгового стажу у позивача за невраховані ним місяці.

Відповідачем не представлено також доказів правомірності відмови у призначенні пенсії та доказів повного і обґрунтованого розгляду звернення позивача за призначенням пенсії.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 42/10, код ЄДРПОУ 37830810) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.09.2018 №4767, яке оформлено Повідомленням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пп.1 п.2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком 2, тобто з 09.07.2018 та зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи з 04.08.1997 по 04.05.1999 на посаді старшого майстра чавунного литва цеху № 14 у ВАТ «Південдизельмаш».

Присудити на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.12.2018.

Суддя Ю.В.Калашник