Рішення № 78457323, 11.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4582/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:

- визнати дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29.03.2010 по 22.07.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;

- зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити їй компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Олевського районного суду Житомирської області від 16.11.2010 у справі №2-а-1589/10 за період з 29.03.2010 по 22.07.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії .

Позовні вимоги мотивовані тим, що за вказаний період відповідачем не було своєчасно проведено виплату перерахованої пенсії, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили. На своє звернення щодо компенсації втрати таких доходів позивач отримав відмову, викладену в листі від 30.08.2018. Таку відмову позивач вважає протиправною, так як має законне право на компенсацію втрати таких доходів за вказаний період, а відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини таких доходів.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

На виконання вимог суду, відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування відзиву вказано, що оскільки кошти по виконанню рішення Олевського районного суд Житомирської області було перераховано органами Державного казначейства, а не Пенсійного фонду України, то відсутні правові підстави для виплати їй Ємільчинський об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області компенсації втрати частини доходу.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що судовими рішеннями (постановою Олевського районного суду Житомирської області від 16.11.2010 у справі №2-а-1589/2010, що набрала, в установленому законом порядку законної сили, підтверджено право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 29.03.2010.

На виконання вказаного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача за період з 29.03.2010, а виплату перерахованої пенсії у сумі 88625,44 грн проведено лише 16.08.2018, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

На звернення позивача щодо компенсації втрати доходів у вигляді несвоєчасно нарахованої та виплаченої вказаної частини пенсії відповідач листом від 30.08.2018 відмовив в нарахуванні та виплаті такої компенсації.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" N 2050-III від 19 жовтня 2000року (далі - Закон N 2050-III ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159 (далі - Порядок), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Так, за статтею 1 Закону N 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За приписами ст.2 Закону N 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Із наведеного вбачається, що нарахування компенсації здійснюється у разі, зокрема, коли суми невиплаченої пенсії з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, були нарахованими.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону N 2050-III та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини його доходів у вигляді такої частини пенсії за весь період затримки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як зазначено в п.4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

При цьому суд зазначає, що в Постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі N 646/6250/17 (адміністративне провадження N К/9901/2128/18) з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях N 8-рп/2013 і N 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та його слід задовольнити.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул. Свято-Миколаївська, 31,Олевськ,Житомирська область,11001, код ЄДРПОУ 41246527) про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів.

Визнати дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29.03.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними.

Зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Олевського районного суду Житомирської області від 16.11.2010 у справі №2-а-1589/10 за період з 29.03.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева