Рішення № 78457286, 29.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2018 року о/об 11 год. 50 хв.Справа № 280/4206/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0118505007 від 21.09.2018 на суму штрафу 10134,23 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 50671,15 грн. на 116, 84, 40 календарних днів; №0118515007 від 21.09.2018 на суму штрафу 620,25 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 6202,50 грн. на 24 календарні дні.

У позові позивачем зазначено, що позивач 27.07.2016 подав до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звітну Податкову декларацію платника податку за півріччя 2016 року, помилково вказавши у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період у розмірі 56025,50 грн., а у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 56025,50 грн. Позивачем 16.08.2016 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано Уточнюючу податкову декларацію платника податку за півріччя 2016 року та виправлено помилку шляхом зазначення у рядку 15 декларації суму єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка у розмірі 5602,50 грн., а у рядку 16 уточнену суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка у розмірі 5602,50 грн. Позивачем 01.11.2016 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано звітну податкову декларацію платника податку за 3 квартали 2016 року та вказано у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період у розмірі 17407,50 грн., у рядку 13 суму нарахованого за попередній звітний період (тобто, 12 рядок уточнюючої декларації за 1 півріччя 2016 року) у розмірі 11205,00 грн., у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 6202,50 грн. Позивачем 13.12.2016 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з метою усунення будь-яких непорозумінь подано ще одну Уточнюючу податкову декларацію платника податку за півріччя 2016 року та вказано у рядку 15 декларації суму єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка у розмірі 56025,50 грн., у рядку 16 уточнену суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка у розмірі 5602,50 грн., а у рядку 18 зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 50423,00 грн. Позивачем 09.01.2017 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано звітну податкову декларацію платника податку за 2016 рік та вказано у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період у розмірі 23610,00 грн., у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 6202,50 грн. ГУ ДФС України в Запорізькій області 30.08.2018 проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку за період 11.11.2016 по 30.08.2018 року за результатами якої складено акт №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 з якого вбачається, що позивачем начебто в порушення вимог п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України не сплачено єдиний податок у встановлені законодавством строки, за що п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачена фінансова відповідальність. Зокрема, на думку відповідача штрафні санкції полягають: за податковою декларацією від 11.11.2016 - 84 дні затримки та сума штрафу 1240,50 грн.; за податковою декларацією від 13.12.2016 - 24 дні затримки та сума штрафу 620,25 грн.; за податковою декларацією від 13.12.2016 - 116 днів затримки та сума штрафу 8818,32 грн.; за податковою декларацією від 31.03.2017 - 40 днів затримки та 75,41 грн. Разом сума штрафу складає 10754,48 грн. Позивач не погоджуючись з актом камеральної перевірки №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018 подав відповідачу заперечення. Позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію платника податку за півріччя 2016 року від 16.08.2016 у якій сума податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка зменшена до 5602,50 грн. та уточнюючу податкову декларацію платника податку за півріччя 2016 року від 13.12.2016, у якій сума податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка зменшена до 5602,50 грн., тобто суму єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету зменшено на 50423,00 грн. Сума податку за 2 квартал 2016 року розміром 5602,50 грн. перерахована до бюджету 16.08.2016, що підтверджується платіжним дорученням №354 від 15.08.2016, тобто до закінчення граничного терміну сплати єдиного податку (який спливав 20.08.2016). Так само належним чином сплачувалися й інші суми єдиного податку за 2016 рік, що підтверджується платіжними дорученнями №346 від 17.05.2016, №359 від 11.11.2016, №366 від 01.02.2017. Відповідачем 17.09.2018 розглянуто заперечення позивача та повідомлено, що висновки акту камеральної перевірки №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018 залишаються без змін. Відповідачем зазначено, що станом на 19.08.2016 в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 18050401 - єдиний податок з фізичних осіб виник податковий борг у розмірі 50294,08 грн. за результатом самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до поданої декларації платника єдиного податку від 28.07.2016 за 1 півріччя 2016 року, а тому подальша сплата податку у розмірі 6202,50 грн. в рахунок погашення самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2016 року від 01.11.2016 зарахована в рахунок наявного податкового боргу та стала підставою для автоматичного застосування штрафних санкцій у розмірі 20%, що складає 1240,50 грн. Також, після отримання уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку за 1 півріччя 2016 від 13.12.2016, якою було зменшено суму, яка підлягала перерахуванню до бюджету на 50423,00 грн., це призвело до виникнення штрафних санкцій на суму 9438,57 грн. та 75,41 грн. Тобто, відповідач вважає, що через механічну помилку у звітній податковій декларації платника податку за півріччя 2016 року, у якій позивачем вказано у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період у розмірі 56025,50 грн., а у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 56025,50 грн., замість належних 5602,50 грн. відповідно до обсягу доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% та складає 224100,00 грн. та попри наявність уточнюючих податкових декларацій платника податку за півріччя 2016 року від 16.08.2016 та від 13.12.2016, якими сума податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період зменшена до 5602,50 грн., а суму єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету за півріччя 2016 року зменшено на 50423,00 грн. позивач порушив вимоги п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність у вигляді фінансової санкції розмір якої визначений ст.126 Податкового кодексу України. Як наслідок, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0118505007 від 21.09.2018 на суму штрафу 10134,23 грн. за затримку узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 50671,15 грн. на 116, 84, 40 календарних днів; №0118515007 від 21.09.2018 на суму штрафу 620,25 грн. за затримку узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 6202,50 грн. на 24 календарних днів, які були отримані позивачем за допомогою пошти 26.09.2018. Звідси, нарахування штрафних санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень №0118505007 від 21.09.2018 на суму штрафу 10134,23 грн. та №0118515007 від 21.09.2018 на суму штрафу 620,25 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання є протиправним.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питання своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку за період з 11.11.2016 по 30.08.2018, за результатами якої складено акт №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018 та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0118505007 та №0118515007. Перевіркою встановлено порушення п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України: платником податку несвоєчасно сплачено (перераховано) єдиний податок, що привело до виникнення штрафних санкцій у загальній сумі 10754,48 грн. На думку позивача вищевказані штрафні санкції виникли внаслідок некоректного заповнення податкової декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2016р., а саме: в рядку 14 - сума єдиного податку яка, підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет була зазначена у розмірі 56025,50 грн., замість 5602,50 грн. Дана помилка при заповненні вказаної вище податкової декларацій не призвела до заниження податкового зобов'язання, тобто недоплата до бюджету не мала місце. Зазначена вище помилка самостійно виявлена і виправлена шляхом подання уточнюючої декларації 13.12.2018. На думку позивача уточнююча податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не є документом, який підтверджує погашення податкового боргу. Станом на 19.08.2016 в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 18050401 - єдиний податок з фізичних осіб виник податковий борг у розмірі 50294,08 грн. за результатом самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку №1600019667 від 28.07.2016 за 1 півріччя 2016р. ФОП ОСОБА_1 11.11.2016 сплачено єдиний податок у розмірі 6202,50 грн. (на думку позивача) в рахунок погашення самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2016р. №1600028597 від 01.11.2016. Але відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Враховуючи вищенаведене, сплачену суму єдиного податку у розмірі 6202,50 грн. зараховано у сплату наявного податкового боргу та стало підставою для автоматичного нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% що склало 1240,50 грн. ФОП ОСОБА_1 13.12.2016 надано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 1 півріччя 2016р. №1600032256 від 13.12.2016, якою рядком 18 було зменшено суму, яка підлягала перерахуванню до бюджету на 50423,00 грн. що призвело до виникнення штрафних санкцій у загальному розмірі 9438,57 грн., а саме: в рахунок погашення самостійно визначених податкових зобов'язань (6202,50 грн.) відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2016р. №1600028597 від 01.11.2016, що стало підставою для автоматичного нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% що склало 620,25 грн.; в рахунок погашення залишку податкового боргу (44091,58 грн.) по декларації №1600019667 від 28.07.2016 за 1 півріччя 2016р, що стало підставою для автоматичного нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% що склало 8818,32 грн. Крім цього, відповідно до пп.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України 13.12.2016 в інтегрованій картці платника податків автоматично нарахована пеня у розмірі 505,97 грн., яку погашено 31.03.2017, що призвело до нарахування штрафних санкцій у розмірі 20%, що склало 75,41 грн.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Судом з'ясовано і сторонами не заперечується, що за результатами проведеної камеральної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питання своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку за період з 11.11.2016 по 30.08.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області, складено Акт №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018 (надалі - Акт перевірки №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018).

Результатом розгляду ГУ ДФС у Запорізькій області Акту перевірки №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018 стало прийняття відносно ФОП ОСОБА_1:

1) податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 за №0118505007, яким позивачу нараховано штраф по єдиному податку з фізичних осіб на суму 10134,23 грн. за затримку на 116, 84, 40 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 50671,15 грн.;

2) податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 за №0118515007, яким позивачу нараховано штраф по єдиному податку з фізичних осіб на суму 620,25 грн. за затримку на 24 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 6202,50 грн.

З'ясовано, що спір стосовно калькуляцій та числових показників між сторонами відсутній.

В Акті перевірки №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018 зазначено, що в порушення вимог п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не сплачено (не перераховано) єдиного податку, а саме по періодам: за Податковою декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 11.11.2016 - 84 дні затримки, за що нараховано штраф у сумі 1240,50 грн.; за Податковою декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 13.12.2016 - 24 дні затримки, за що нараховано штраф у сумі 620,25 грн.; за Податковою декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 13.12.2016 - 116 днів затримки, за що нараховано штраф у сумі 8818,32 грн.; за Податковою декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 31.03.2017 - 40 днів затримки, за що нараховано штраф у сумі 75,41 грн.

Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами позивач, 27.07.2016 подав до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звітну Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2016 року, помилково вказавши у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період 56025,50 грн., а у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, 56025,50 грн.

Позивачем 16.08.2016 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано Уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2016 року та виправлено помилку шляхом зазначення у рядку 15 декларації суми єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, 5602,50 грн., а у рядку 16 уточнену суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому виявлена помилка, 5602,50 грн.

Позивачем 01.11.2016 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано звітну Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 3 квартали 2016 року та вказано у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період 17407,50 грн., у рядку 13 суму податку нарахованого за попередній звітний період (тобто, 12 рядок уточнюючої декларації за 1 півріччя 2016 року) 11205,00 грн., у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, 6202,50 грн.

Позивачем 13.12.2016 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з метою усунення будь-яких непорозумінь подано ще одну Уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2016 року та вказано у рядку 15 декларації суму єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, 56025,50 грн., у рядку 16 уточнену суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому виявлена помилка, 5602,50 грн., а у рядку 18 зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету, 50423,00 грн.

Позивачем 09.01.2017 до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано звітну Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2016 рік та вказано у рядку 12 суму податків нарахованих за звітній (податковий) період 23610,00 грн., у рядку 14 суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, 6202,50 грн.

Викладені у вказаній податковій звітності відомості кореспондують Книзі обліку доходів ФОП ОСОБА_1

Судом досліджено платіжні доручення про сплату позивачем єдиного податку з фізичних осіб за періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі, які кореспондуються з відомостями інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 по платежу єдиний податок з фізичних осіб.

Також, судом досліджено: Авторські договори про передачу прав на використання комп'ютерних програм та послуги з їх супроводження; Виписки/Особові рахунки з відбитками штампу АКБ «Індустріалбанк»; Свідоцтва про реєстрацію авторських прав на твори, - які свідчать про доходи позивача за періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі.

Надаючи правову оцінку прийнятим 21.09.2018 податковим повідомленням-рішенням №0118505007 та №0118515007 судом вивчені приписи пп.14.1.152 п.14.1 ст.14, ст.ст.46, 50, 54, 87, 131, п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України.

Зокрема, у п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Доказів не прийняття відповідачем наведеної вище податкової звітності позивача сторони до суду не надали.

Отже, всі показники наведеної вище податкової звітності позивача мають бути враховані.

Матеріали справи свідчать, що позивач своєчасно та у повному обсязі сплачував податкові зобов'язання з урахуванням показників наведеної вище податкової звітності.

З урахуванням обставин справи, досліджених судом доказів суд приходить до висновку про не підтвердження порушення ФОП ОСОБА_1 п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, за періоди, зазначені в Акті перевірки №2916/08-01-50-07/НОМЕР_1 від 30.08.2018.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення: №0118505007 та №0118515007 прийняті 21.09.2018 відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) від 21.09.2018 за №0118505007, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) нараховано штраф по єдиному податку з фізичних осіб на суму 10134 грн. 23 коп. за затримку на 116, 84, 40 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 50671 грн. 15 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) від 21.09.2018 №0118515007, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) нараховано штраф по єдиному податку з фізичних осіб на суму 620 грн. 25 коп. за затримку на 24 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 6202 грн. 50 коп.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 29.11.2018.

Суддя О.О. Прасов