Ухвала суду № 78457281, 06.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06 грудня 2018 року м. Житомир справа № 806/3182/18

категорія 5.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю: прокурора Вихристюк О.Л.,

представника відповідачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування погоджень, -

встановив:

25.06.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави, у якому він просить:

- визнати протиправним та скасувати погодження Державного агентства рибного господарства України від 02.10.2017 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 Режиму рибогосподарської експлуатації ставу площею 59,1 га, розташованого за межами с. Великі Коровинці на території Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області;

- визнати протиправним та скасувати погодження Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області від 28.08.2017 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 Режиму рибогосподарської експлуатації ставу площею 59,1 га, розташованого за межами с. Великі Коровинці на території Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрите провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання з повідомленням (викликом) осіб на 02.08.2018 на 11:30.

19.07.2018 на адресу суду від відповідача - Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов вих.№1-16-9/1476/18 від 18.07.2018 (а.с. 49-59). У якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві.

31.07.2018 на адресу суду від відповідача - Державного агентства рибного господарства України надійшов відзив на адміністративний позов від 31.07.2018 (а.с. 67-75). У якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві.

02.08.2018 у підготовчому судовому засіданні розгляд справи відкладено на 30.08.2018 на 10:00 у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача (а.с. 82-83).

30.08.2018 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.10.2018 на 10:00 з метою ознайомлення позивача із відзивом та написання відповіді на відзив (а.с. 91-92).

11.09.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 07.09.2018 вих.№06-34-5972 вих. - 18, у якій позивач просив позов задовольнити (а.с. 98-104).

19.09.2018 на адресу суду від Державного агентства рибного господарства України - надійшли заперечення на відповідь на відзив вих.№806/3182/18-0309 від 12.09.2018, у вказаному запереченні відповідач просив залучити для участі у справі третю особу - Чуднівську районну раду (а.с. 113-120).

05.10.2018 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення вих.№06-34/6376 вих.18 від 29.09.2018 (а.с. 125-130).

Згідно з довідкою по справі, через перебування судді Єфіменко О.В. на амбулаторному лікуванні з 16.10.2018 судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. на 17.10.2018 у справі №806/3182/18 не відбулося, розгляд справи відкладено на 15.11.2018 на 12:00 (а.с. 135).

15.11.2018 у підготовчому судовому засіданні суд ухвалив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи - Чуднівської районної ради відмовити, що внесено секретарем у протокол судового засідання (а.с. 148-150). Крім того, 15.11.2018 у зв'язку із закриттям підготовчого провадження та призначенням справи до розгляду по суті, розгляд справи відкладено на 06.12.2018 на 14:30 (а.с. 148-150).

06.12.2018 у судовому засіданні прокурор позов підтримала та просила задовольнити, з підстав, що викладені у позовній заяві.

06.12.2018 у судовому засіданні представник відповідачів просив залишити позов без розгляду.

Третя особа у судове засідання 06.12.2018 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином (а.с. 154).

Заслухавши прокурора та представника відповідачів, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, з огляду на таке.

Частиною 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства у цілому, на що у даному випадку вказує позивач обґрунтовуючи заявлений позов.

Відповідно до частини 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень.

Отже, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 4 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що Конституцією України передбачено дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави, а саме: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким законом є Закон України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини).

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене вбачається, що представництво інтересів держави прокурором у суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор у суді.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Суд дійшов висновку про те, що прокурором не доведено порушення інтересів держави, через надання приватному суб'єкту господарювання права користування земельною ділянкою та водним об'єктом, поза волею уповноважених на розпорядження ними органів державної влади - Житомирської обласної державної адміністрації (земельна ділянка за межами населеного пункту загальнодержавного значення) та Чуднівської райдержадміністрації (у разі передачі водного об'єкту для ведення водного господарства), які згідно із Законом (ст.122 Земельного кодексу України) вправі передавити у користування земельні ділянки водного фонду в комплексі із водними об'єктами. А також, що органи, які фактично уповноважені на захист законних інтересів держави у даному випадку - Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, а також Державне агентство рибного господарства України, допустили порушення вимог Закону та інтересів держави у вигляді погодження спірного Режиму.

У даному випадку, перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачами законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв'язку із погодженням Режиму рибогосподарської експлуатації ставу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 При цьому, на переконання суду, навіть у випадку неправомірного погодження Режиму рибогосподарської експлуатації ставу, дана обставина порушує права Великокоровинецької територіальної громади Чуднівського району, а не інтереси держави, як зазначає прокурор у позовній заяві.

Зазначене у сукупності вказує на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду із даним позовом, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.09.2018 справа №826/7910/17 (адміністративне провадження №К/9901/55358/18).

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 240, статей 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Позовну заяву керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Вінницька, 23, м. Бердичів, 13300, код ЄДРПОУ 02909950) до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області (10005, м. Житомир, пров. Гуйвинський, 6, код ЄДРПОУ 41157484), Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Артема, 45-а, код ЄДРПОУ 37472282), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), про визнання протиправними та скасування погоджень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням приписів пп.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено: 11 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко