
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2018 року Справа № 0440/6516/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представник позивача представник позивача представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» (код ЄДРПОУ 24986218, вул. Амур-гавань, 11, м. Дніпро, 49021) до Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, пр-кт. ОСОБА_6, 75, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
29.08.2018 року Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить, із врахуванням заяви про зміну предмету позову:
- визнати протиправним рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська»4
- скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська»;
- визнати рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» таким, що не набуло чинності та не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи свої вимог, позивач зазначає, що нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська».
Даним рішенням затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, а також затверджено базову вартість 1 кв.м. земель міста Дніпропетровська станом з 01.01.2016 року в розмірі 306,35 грн. (триста шість гривень, 35 коп.).
Затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста використовується для визначення розміру земельного податку, розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, справляння державного мита при укладанні правочинів щодо земельних ділянок, тощо.
Позивач вказує, що безпосередньо затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки м. Дніпропетровська не оприлюднено Дніпровською міською радою.
Таким чином, позивач вважає, що Дніпровською міською радою порушено вимоги Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме Технічна документація, що є частиною регуляторного акта, не була додатком до рішення та не була опублікована в установленому законом порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
27.09.2018 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що згідно п. 2 Роз'яснення Президії ВАСУ № 02-5/35 від 26.01.2000 року підставами для визнання акта недійсним є саме невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а тому оскаржуване рішення міської ради є цілком законним та прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
01.11.2018 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
01.11.2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
05.11.2018 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що доводи, викладені у відзиві, є повними та обґрунтованими.
27.11.2018 року на адресу суду від позивача додатково надійшли письмові пояснення, в яких було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що посилання відповідача на постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017р. у справі №202/4257/16-а (2-а/202139/2016) та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 року у справі № К/800/20232/16 є безпідставними, оскільки дана практика не стосується предмету спору по суті, а тому є такою, що не заслуговує уваги.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, у відповіді на відзив та у письмових поясненнях, що містяться у матеріалах справи, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив на позовну заяву та на заперечення на відповідь на відзив, що містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та Дніпропетровською міською радою укладено та зареєстровано договори оренди земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11 (АНД район) від 29.03.2006 року.
Земельні ділянки зареєстровані за кадастровим номером 1210100000:01:076:0008, площею 7,3623 га, кадастровим номером 1210100000:01:084:0001, площею 4,7501 га, кадастровим номером 1210100000:01:072:0007, площею 0,1095 га, кадастровим номером 1210100000:01:088:0001, площею 0,9995 га.
З 01.12.2012 року АСК «Укррічфлот» (як правонаступником - ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот») сплачує орендну плату за договорами оренди, укладеним між ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та Дніпропетровською міською радою.
Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, до складу яких входять вищезазначені земельні ділянки, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська».
Даним рішенням затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, а також затверджено базову вартість 1 кв.м. земель міста Дніпропетровська станом з 01.01.2016 року в розмірі 306,35 грн.
Затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста використовується для визначення розміру земельного податку, розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, справляння державного мита при укладанні правочинів щодо земельних ділянок, тощо.
Позивач вважаючи рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська», незаконним та протиправним, з огляду на ту обставину, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки м. Дніпропетровська не було оприлюднено Дніпровською міською радою, звернуся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із частиною п’ятою статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
За приписами частин першої, четвертої статті 23 Закону № 1378-IV, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із частиною 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ( далі- Закон № 1160-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Системний аналіз вказаних положень законів дає підстави дійти висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло суб'єктів, на які поширюється його дія) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Крім того, правова позиція про те, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель населеного пункту є нормативно-правовим регуляторним актом висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 461/8220/13-а та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні справи.
Виходячи з цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На підставі положень статті 20 Закону № 1378, за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація із землеустрою, відповідно до вимог Закону України від 22.05.2003 № 858 «Про землеустрій» (далі – Закон № 858).
Згідно з статтею 26 Закону № 858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Статтею 7 Закону № 1378 розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України «Про землеустрій» мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою
Статтею 26 Закону № 858 встановлено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Згідно зі статтею 28 цього ж Закону розробники документації із землеустрою за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями (стаття 20 Закону № 1378).
Суд звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов’язковій державній експертизі, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що подається платником податку до контролюючому органу за місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки разом із декларацією такого платника податку, з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок (стаття 20 Закону № 1378, статті 288 та 295 Податкового кодексу України).
Стандартом СОУ ДКЗР 00032632-012:2009 «Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» передбачені три складові технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів: пояснювальна записка, графічні матеріали, додатки.
Отже, входячи з положень Земельного та Податкового кодексів України, Законів України «Про оцінку земель», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про землеустрій» органи місцевого самоврядування виступають лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що сама по собі технічна документація не розроблялася Дніпровською міською радою, як регуляторним органом, суд дійшов висновку, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Щодо законності рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод» зверталось до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області , в якому просило:
- визнати дії Дніпропетровської міськради щодо прийняття рішень від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» та від 27.04.2016 № 5/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» протиправними;
- визнати рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» та від 27.04.2016 №5/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» нечинними.
Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 8 липня 2016 р. у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року по справі № 202/4257/16-а апеляційні скарги Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області та Дніпропетровської міської ради на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2016 р. у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) - задоволено, постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2016 року у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) скасовано, та прийнято нову постанову, про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вищезазначеної постанови, колегією суддів зазначено, що позивачем (Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод») не доведено порушення Міськрадою ст.ст. 4, 8, 9, 13 Закону № 1160 при прийнятті спірного рішення від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська», оскільки за твердженням відповідача спірне рішення від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» приймалось Міськрадою як регуляторний акт відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме: проект зазначеного рішення будо внесено до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік, який затверджено рішенням виконавчого комітету міської ради від 19.11.2014 № 657; повідомлення про оприлюднення проекту рішення опубліковано в газеті «Наше місто» від 07.05.2015; проект рішення, аналіз регуляторного впливу та звіт про базове відстеження результативності з 08.05.2015 оприлюднено на офіційному сайті Дніпропетровської міської ради у розділі «Регуляторна діяльність», а позивач в свою чергу не надав суду апеляційної інстанції жодних доказів на спростування доводів відповідача щодо дотримання останнім вимог Закону № 1160 при прийнятті регуляторного акту - рішення, яким затверджено нормативну грошову оцінку землі м.Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 року у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський завод металів та сплавів» на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод» до Дніпропетровської міської ради, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, про визнання дій протиправними та скасування рішень.
Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року по справі № 202/4257/16-а набрала законної сили 23.02.2017 року.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України
Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Згідно з ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» є законним та обґрунтованим, а порушень при прийнятті рішення Дніпропетровською міською радою Закону № 1160 при прийнятті рішення від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» не було доведено.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” в особі філії “Дніпропетровський річковий порт” АСК “Укррічфлот” (код ЄДРПОУ 24986218, вул. Амур-гавань, 11, м. Дніпро, 49021) до Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, пр-кт. ОСОБА_6, 75, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська”; про скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська”; про визнання рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 р. “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська” такм, що не набуло чинності та не підлягає виконанню - відмовити.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення суду складений 05 грудня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 78456748, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0440/6516/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: