
1Справа № 335/9146/18 2/335/2287/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючої судді: Соляник А.В.,
за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Обґрунтовуючи заявлені вимог, позивач зазначив, що 01.08.2007 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого МТМ зобов’язувалось відпустити відповідачу теплову енергію до нежитлового приміщення № 1, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та в порядку, встановленими договором.
Виконуючи свої зобов’язання, МТМ за період з січня 2016 року по березень 2017 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 12 315 грн. 03 коп.
Проте, ОСОБА_2 належним чином не виконувала взятих на себе зобов’язань по сплаті за спожиту теплову енергію, акти приймання/передачі теплової енергії, підписані та оформлені належним чином відповідачем, на адресу ОСОБА_1 «МТМ» не повернулись. Невиконанням своїх зобов’язань відповідач порушив вимоги законодавства й умови діючого договору.
З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгулу справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву, в якій просить суд позов задовольнити, розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судові засідання, призначені двічі, відповідач не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджено матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка постачається ним населенню та підприємствам м. Запоріжжя.
Відповідач є власником нежитлового приміщення, розташованого у м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, приміщення 1, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 98426763 від 26.09.2017 року.
01.08.2007 року між ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як власником нежитлового приміщення № 1, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202991.
Відповідно до п. 1.1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язуються прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.
Теплова енергія відпускається споживачам в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору (п. 2.1 договору).
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумлінні показники тощо) обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірним тепловим навантаженням. У разі підключення споживачів без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії,визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої енергії розподіляється споживачам пропорційно до їх договірного максимального приєднання теплового навантаження (п.п. 5.1, 5.5, 5.6 договору).
Розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених органом місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунку та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію(п.п. 6.2, 6.4 договору).
Споживачі з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період. Акт приймання-передачі споживач повинен підписати та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п’яти днів з дати отримання. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов’язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк (п. 6.7 - п. 6.7.2 договору).
За порушення умов, невиконання або неналежне виконання зобов’язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства у повному обсязі (п. 7 Договору).
Відповідно до розрахунків позивача заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з січня 2016 року по березень 2017 року становить 12 315 грн. 03 коп. За вказаний період відповідач не здійснював жодних оплат, тож сума основного боргу споживача перед ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» складає 12 315 грн. 03 коп.
Суду надані копії щомісячних рахунків за постачання теплової енергії та акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, в яких міститься інформація про обсяг спожитої теплової енергії, застосований тариф та визначена сума, що підлягає сплаті.
Суд вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого теплопостачання, які регулюються загальними нормами Цивільного кодексуУкраїни про договірні відносини,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року.
Так, відповідно до ст.ст. 11, 14 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають, зокрема, із договорів. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ст.ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зі змісту ст.ст. 3, 6, 627, 629 ЦК України вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст.ст. 16, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно з ст. 20 вказаного Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п. 1 ч. 3), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3).
Згідно з ст. 32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Як передбачено п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Згідно з п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).
З’ясувавши обставини даної справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що відповідач, як споживач послуг з постачання теплової енергії в порушення вищевказаних норм діючого законодавства не виконував своє зобов’язання за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії щодо внесення плати за поставлену теплову енергію в установлені договором строки, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за період з січня 2016 року по березень 2017 року, яка підлягає стягненню з них на користь позивача в повному обсязі.
При цьому, виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов’язань за умовами, які були визначені ними на власний розсуд.
Жодних заперечень з приводу умов договору, в т.ч. і визначення обсягу теплового навантаження, за яким повинно було здійснюватись нарахування плати за теплову енергію за зазначеним договором, відповідач позивачу не подавав.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов’язання за укладеним між сторонами договором і поставляв на приміщення відповідача теплову енергію, що підтверджується щомісячними актами приймання-передачі теплової енергії, складеними відповідно до п. 6 Договору, які є належними та допустимими доказами.
При вирішенні питання про розмір щомісячних плат за надані послуги та загального розміру заборгованості, суд виходить з умов укладеного між сторонами договору та наданого позивачем розрахунку, який суд знаходить чітким, детальним, обґрунтованим, він повністю відповідає умовам договору щодо визначення обсягів теплової енергії та нарахування плати на них. Плата нарахована позивачем за тарифами, що затверджені в установленому законом порядку. Підстав сумніватися в правильності та достовірності цього розрахунку у суду немає, тому він приймає його за основу при винесенні даного рішення як належний та допустимий доказ.
На підставі вищевикладеного, позов про стягнення заборгованості в сумі 12 315 грн. 03 коп. слід задовольнити.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 14, 322, 525, 526, 530, 541, 610, 626, 627, 629, 638, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» ( п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813, Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані послуги за договором купівлі-продажу теплової енергії та гарячій води за період з січня 2016 року по березень 2017 року у розмірі 12 315 (дванадцять тисяч триста п’ятнадцять) грн. 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» (п/р № 26007301001951, Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 00 коп.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В. Соляник
Судове рішення № 78456440, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 03.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/9146/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: