Рішення № 78455993, 10.12.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/558/18

Провадження №: 2/332/1504/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі

Головуючого судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Фурдак В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом АТ КБ „Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

УСТАНОВИВ:

28.02.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» (у звязку зі зміною типу товариства, змінило свою назву товариства на АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 11.04..2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3500 грн. зі сплатою 20,4 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач погодився на те, що заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг, про що свідчить його заява від 03.11.2013.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 31.12.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 110236,21 грн. , із яких: 3780,67 грн. заборгованості за кредитом, 95995,01 грн. заборгованості за відсотками, 4735 грн. пені і комісії, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 5225,531 грн. (процентна складова). Указану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з*явився, направив до суду заяву в якій просить розглянути позов без їх участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судовому засіданні не визнав позов. Суду пояснив, що він не згодний з розміром позовних вимог, про що надав відзив, крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.

Вислухавши відповідача , дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким , що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.04.2011 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про видачу кредитної картки, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає договір про надання банківських послуг.(а.с.6)

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_1, останній погодився, що вказана заява разом із пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

Того ж дня ОСОБА_1 була видана кредитна картка, строк дії якої закінчувався в останній день грудня 2015 року.(а.с.147)

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено право банка проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, а саме у виписці по картрахунку відповідно до п. 4,9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Цьому праву Банка кореспондується обов’язок клієнта, передбачений п.2.1.1.5.3 та 2.1.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг: отримувати виписки про стан картрахунку і про здійснені операції по картрахунку та у разі незгоди із змінами Правил та/або Тарифів надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість за договором

Пунктами 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, його вид і строк дії визначені в Заяві і пам’ятці клієнта, підписанням яких клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття карткового рахунку, зазначена в розділі «відмітки Банку» заяви.

Підписання даного договору являється прямою і безумовною згодою держателя платіжної картки відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком

Погашення кредиту – поповнення карткового рахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картковий рахунок, а також шляхом договірного списання з інших рахунків клієнта (п.2.1.1.5.5 Умов і правил).

Строки і порядок погашення кредиту (кредитного ліміту) по платіжній картці з установленим мінімальним обов’язковим платежем наведений в пам’ятці клієнта, яка являється невід’ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і часткою заборгованості по кредиту. Строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (п.2.1.1.12.3, 2.1.1.12.5 Умов і правил).

За користування кредитом Банк нараховує проценти в розмірі, установленому Тарифами із розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6 Умов і правил).

За положенням п.2.1.1.2.11,2.1.1.2.12 Правил користування платіжною карткою строк дії картки зазначено на лицьовій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня, зазначеного місяця. По закінченню строку дії картка подовжується Банком на новий строк шляхом надання клієнту нової картки з новим строком дії, за умови, що раніше не надійшло письмова заява Держателя картки про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності на рахунку грошових коштів.

Суд вважає пояснення відповідача про неправомірність змін умов договору щодо процентної ставки такими, що не можуть бути взяті до уваги судом, у зв*язку з наступним.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною.

Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 1,7 в місяць або 20,4 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, шо підтверджується наказами банку.

Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці. Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг та Відповідача було ознайомлено із зазначеними змінами, що підтверджується витягами з архіву SMS повідомлень (а.с.205-206).

Зокрема, згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послут.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послут до обов’язків позичальника відноситься:

-п. 1.1.2.3 отримання виписок про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам;

- п. 1.1.2.4 у разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банківських послуг та/або Тарифів надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від Відповідача до Банку не надходило.

Як вбачається із витягу із особового рахунку ОСОБА_1, станом на 31.12.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 110236,21 грн. , із яких: 3780,67грн. заборгованості за кредитом, 95995,01 грн. заборгованості за відсотками, 4735 грн. пені і комісії, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 5225,53 грн. (процентна складова).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки визначений до 31 грудня 2015 року.

Таким чином, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ст.ст.1049, 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Заперечуючи проти позову, відповідач просила, у тому числі про застосування строків позовної давності.

Зважаючи на те, що умовами кредитного договору передбачений обов'язок позичальника щомісячно погашати кредит і відсотки у розмірі 7% від залишку кредиту, з урахуванням положень ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України на користь кредитора підлягає стягненню та частина позики, що підлягала сплаті разом з нарахованими процентами, а також несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Із наданого Банком розрахунку вбачається, що станом на 31.12.2017 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3780,67 грн., за відсотками 95995,01 грн., за пенею і комісією 4735грн. Крім того, станом на 31.12.2017 року позичальнику нараховано штрафів на суму 5725,53 грн.

Строк сплати вказаної простроченої заборгованості за тілом кредиту, відсотками, пенею і комісією настав до 28.02.2015 року , відповідач просив про застосування строків позовної давності, а тому, у відповідності з вимогами ст. 267 ч.5 ЦК України у стягненні зазначеної простроченої заборгованість на користь банку слід відмовити у зв’язку із спливом позовної давності.

Проте, за щомісячними платежами, строк сплати яких настав після 28 лютого 2015 року, а за пенею після 28 лютого 2017 року у відповідності з умовами договору, графіком погашення кредиту і наданими Банком розрахунку останній має право на стягнення 93350,97 грн., із яких:

575,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту, розмір якої з урахуванням строків позовної давності визначається як різниця загальної заборгованість за кредитом 3780,67 грн. станом на 31.12.2017 року і простроченої станом на 28.02.2015 року заборгованості у сумі 3204,78 грн.;

95995,01 грн. - несплачені проценти, нараховані з 28.02.2017року і до 31.12.2017 року, які визначаються як різниця загальної заборгованості за процентами 95995,01 грн. станом на 31.12.2017 року і загальної заборгованості за процентами станом на 28.02. 2015 року у розмірі 4219,93 грн.;

1 000 грн. – пені, нарахованої з 28.02.2017 року до 31.12.2017 року, яка визначається як різниця загальної заборгованості з пені комісії 4735 грн., нарахованої станом на 31.12.2017 року і заборгованості станом на 28.02.2017 року у розмірі 3735 грн.,

Вимоги Банку про стягнення з позичальника крім пені додаткових штрафів задоволенню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення .

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачена сплата штрафів (500 грн. + 5% від ціни позову) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003 цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Враховуючи зміст вказаних пунктів кредитного договору, суд вважає, що в даному випадку неустойка у вигляді штрафів і пені, нарахована в один і той же період, є одним і тим же видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим не підлягає стягненню пеня 500 грн. штрафів (фіксованої частини) і 5225,53 грн. процентної складової.

З огляду на вищезазначене , позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок для погашення заборгованості - 29092829003111, МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.04.2011 року в розмірі 93350,97 грн., з яких 575,89 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 91775,08 грн. – заборгованість за процентами нарахованими з 31.07.2015 року по 18.06.2018 рік, 1000 грн. – пені нарахованої з 31.07.2017 року по 18.06.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог, щодо стягнення сум, що підлягають сплаті ОСОБА_2 до 28.02.2015 року, пені нарахованої до 28.02.2017 року, а також штрафів на загальну суму 5725,53 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені судові витрати в сумі 1762 грн. на користь АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок погашення заборгованості - 29092829003111, МФО № 305299.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: Н.В.Марченко